Восени 2022-го року в Європейській столиці культури 2022 року — місті Каунасі у Литві — відбулося 5 триєнале сучасного українського мистецтва Український Зріз! Під гаслом UKRAINE! UNMUTED проєкт став рупором українського голосу у самому серці культури сьогодення. Розповідаємо більше про Український Зріз у році війни.
Український Зріз, триєнале сучасного українського мистецтва, свого часу постав як спроба через мистецтво з’ясувати і розповісти, яким є українське мистецтво. Задум Зрізу — представити мистецтво України передовсім за її межами, бути транслятором українського мистецтва для іноземної аудиторії. У попередні роки триєнале відбувалося у польських Любліні і Вроцлаві, також у Львові в рамках І Конгресу культури. П’ятий Зріз UKRAINE! UNMUTED відкрився 4 листопада 2022 року у Каунасі.
Кураторами мистецької частини стали Влодко Кауфман та Сергій Петлюк, а дискусійну частину вела Оксана Форостина. Керівниця проєкту Ліда Савченко-Дуда (Інститут стратегії культури). На відміну від попередніх років, у 2022-му Український Зріз, окрім основного експозиційного формуту, містив ще декілька складових — це серія публічних дискусій та тематичне друковане видання. В часі війни команда проєкту вирішила надати особливої уваги саме дипломатичній складовій міжнародного проєкту — усе для того, аби тема України дійшла до якомога ширшої аудиторії, відтак і різними способами. Розповідаємо про кожну складову проєкту далі.
«До українських голосів почали пильніше прислухатися, коли зауважили вибухи та увімкнули звук. Війна є ціною, яку Україна заплатила за те, щоби потрапити у фокус уваги не тільки репортерів з усього світу, але й інституцій культури та освічених класів, у фокус уваги людей, які щодня формують мистецький канон, створюють та руйнують ієрархії, оголошують явища культури цікавими та вартісними, або прирікають на забуття… Українські митці мають свою шкалу поділу часів на добрі й погані: періодами розквіту зазвичай ставали паузи між війнами та репресіями, і цей час, зокрема й останні 30 років, вони плідно використовували. Інша річ, що це мистецтво, хай як органічно вплетене у загальну канву європейської культури попри всі перешкоди, залишалося у «сліпій зоні», повсякчас присутнє, а все ж невидиме… «Український зріз» є оглядом того, що не було чути за прозорими стінами, що не було видно за оптичними ілюзіями, оглядом того, що наближає розуміння,» — йдеться в кураторському описі UKRAINE! UNMUTED.
Експозиція та перфоманс
Головною локацією проєкту стала будівля колишньої головної пошти Каунаса. Від часу урочистого відкриття Програми ЄСК-2022 (у січні 2022-го) будівлю пошти активно використовують для мистецьких подій та виставок, до того ж зараз у частині приміщень знаходиться культурно-креативний центр «CulturEUkraine», створений із початком війни росії проти України.
Експозиція Зрізу простяглася на два рівні будівлі й до неї увійшло 17 арт-проєктів: це відео, інсталяції, об’єкти, живопис, графіка, перфоманс та фотографія. Митці і мисткині, які цьогоріч стали учасниками триєнале були Яна Бачинська, Лія та Андрій Достлєві, Костянтин Зоркін, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Ніколай Карабінович, Миро Клочко та Анатолій Татаренко, Сашо Курмаз, Катя Лібкінд, Катерина Лисовенко, Павло Маков, Сергій Петлюк, В’ячеслав Поляков, Андрій Рачинський та Даніїл Ревковський, Fantastic Little Splash, Станіслав Туріна, Володимир Кауфман (проєкт у співпраці з Максимом Мазуром, Сергієм Савченком, Яною Крикун, Наталею Лісовою, Сергієм Радкевичем, Наталкою Шимін). Деякі художники, як Павло Маков, брали участь у Зрізі раніше, є цього року і дебютанти, як творчий дует із Харкова Андрій Рачинський і Даніїл Ревковський. Цікаво, що в одному з арт-проєктів серед складових була й кіноробота Олександра Довженка.
Відкрив Зріз 4 листопада перфоманс-«новели про шлях» від Юрія Штайди, Наталі Лісової, Володимира Кауфмана, Ярини Шумської та Володимира Топія. Більше про задум перфомансу розповіла Ярина Шумська, учасниця проєкту.
На офіційній церемонії відкриття проєкту були присутні команди Інституту стратегії культури та офісу Європейської столиці культури Kaunas 2022, звучали привітання від міністрів культури Литви та України Сімонаса Кайриса і Олександра Ткаченка, долучилися посли та члени литовського уряду, представники від міст-партнерів. Більше про день відкриття читайте тут.
За час проведення триєнале, а це місяць (з 4 листопада по 4 грудня) було проведено 6 екскурсій для усіх бажаючих містян, зокрема 5 листопада було проведено дві кураторські. Одна із екскурсій звучала українською мовою з думкою про наших співвітчизників, які знайшли прихисток у Литві. Також проєкт відвідала президентська делегація — в рамках міжнародного симпозіуму Idea of Europe виставку оглянули президент Литви Ґітанас Науседа, президент Польщі Анджей Дуда і президент Латвії Егілс Левітс. Долучилися й перші леді Діана Науседа і Андра Левіте.
Дискусійна частина
На розкриття теми UKRAINE! UNMUTED також націлена серія дискусій за участю спікерів(ок) з України та з-за кордону.
Спікер(к)и говорили про те, яким є зв’язок між імперією та колонією і як колонізованому повернути свій голос, як трансформуються уявлення про Україну й українську культуру, що таке андеґраунд в українському контексті у минулому й нині, як представляти свою культуру в сучасному світі. Кураторка дискусійної частини, а відтак і модераторка подій Оксана Форостина. Загалом відбулося 4 розмови за участі:
— 10 листопада — ВІДКРИВАЮЧИ УКРАЇНУ (ЗЗОВНІ ТА ЗСЕРЕДИНИ)
Вахтанг Кебуладзе і Карл Генрік Фредрікссон
— 11 листопада — ТАНЕЦЬ З ІМПЕРІЄЮ, ЧАРИ ІМПЕРІЇ
Ярослава Стріха і Яцек Денель
— 24 листопада — ГОЛОСИ З ПІДПІЛЛЯ: МИТЦІ ЗА ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ
Др. Кетрін Янґер і Др. Ґінтаутас Мажейкіс
— 26 листопада — ЯК ПОКАЗУВАТИ НЕВИДИМЕ
Володимир Шейко, Павел Поторочин і Ґінтаре Мастеікайте
Більше про дискусії читайте тут, а перегляд доступний тут.
Збірка есеїв про українську культуру
В рамках триєнале вийшла у світ збірка із однойменною темі проєкту назвою UKRAINE! UNMUTED. Авторами і авторками, чиї тексти увійшли до збірки, стали непересічні люди культури України — мистецтвознавці, літератори, дослідники, філософи. Книга покликана відкрити іноземній аудиторії українську культуру, а особливо звертається до її самобутності та антиколоніального дискурсу. Редакторка і упорядниця збірки Оксана Форостина.
Відтак на запрошення проєкту до збірки увійшли тексти Миколи Рябчука, Віталія Портникова, Ярослави Стріхи, Катерини Ботанової, Діани Клочко, Тараса Лютого, Івана Козленка, Юрка Прохаська, Зої Звиняцківської та Юрка Вовкогона.
Есеї були створені спеціально для Українського Зрізу розкривають різні аспекти становлення української культури, осмислюють історію мистецтва, моди, кіно з акцентом на питаннях колоніалізму та реінтерпретації; актуалізують деякі питомо українські культурні явища ХХ і ХХІ століть. Важливо, що серед есеїв також є місце для думок із передової — це текст «Мистецтво війни» Юрія Вовкогона, діяча культури і військового, який отримав поранення на полі бою і зараз проходить реабілітацію. Паперова версія книги вийшла англійською та литовською мовами, а для української аудиторії рідною мовою есеї будуть презентовані онлайн. Публікації виходять у світ двічі на тиждень на веб ресурсах Інституту (блог ІСКу, Facebook), а також на сторінці партнерів — журналу про сучасну культуру KORYDOR. Окремі тексти поширює PEN-Ukraine. У планах Інституту видання паперової книги українською, переклад польською та іншими мовами.
______________________________
Триєнале «Український Зріз» UKRAINE! UNMUTED реалізують Інститут стратегії культури, ГО «Інститут актуального мистецтва» й «Вірменська 35» за підтримки Львівської міської ради, ЗМІН Фундації, Міжнародного фонду «Відродження» та литовських партнерів Kaunas 2022.
Інформаційно проєкт підтримали Українськй Інститут, Lb.ua, Український тиждень, журнал про сучасну культуру Korydor, платформа UkraineWorld. Також в рамках триєнале ІСК спільно із Radio Skovoroda запустили подкаст про роль та сприйняття українського мистецтва у світі під назвою Ukraine Unmuted.
Ідея Українського Зрізу з’явилася у Львові в середовищі мистецького об’єднання «Дзиґа», одного із культових культурних осередків міста і країни, у співпраці з партнерами із Любліна фундацією Trans Kultura. Задум виник із бажання вловити й окреслити «українськість» у сучасному мистецтві, зібрати на одному майданчику авторів, для яких Україна — не просто «територія», а «своя, важлива територія», з якою взаємодієш, переживаєш, змінюєшся. Зріз є кураторським проєктом. Нині справу Зрізу продовжують ГО «Інститут актуального мистецтва» та Інститут стратегії культури.