Проєкт Modernism for the Future 360/365 триває, а саме — розпочався цикл міжнародний цикл резиденцій. У Львові фокусом MoFu став міжвоєнний модернізм, зокрема митцям до опрацювання був запропонований Будинок об’єднання профспілок Львівщини. Будівля зведена у 1929 році за проєктом архітектора  Фердинанда Каслера для одного із найбагатших львівських підприємців того часу — Йони Шпрехера. Будинок використовувався як офісний, частину приміщень орендували під крамниці та помешкання. Вважається для нашого міста одним із найрепрезентативніших об’єктів архітектури в стилі функціоналізму.

На сьогодні у приміщеннях будинку збережені оригінальні елементи інтер’єру, декори, алебастрові та мармурові облицювання, вікна й двері. Також характерними овальними петлями вражає сходова клітка, проліт між поверхами. Втім деякі елементи все ж втрачено, до прикладу, ліфт, що раніше був між сходами, демонтували у 1968 році.

Саме із цим простором під час арт-резиденції працюють учасники міжнародної  резиденції — колектив NUEPIKO із Литви у складі Маріуса Пініґіса, Андріуса Стакеле й Адріана Карло Біб’яно. Перфоманс та сценічні виступи, рух і танець, музика й відеоарт, креативна співпраця з мешканцями — це те, що охоплює творчість NUEPIKO. Учасники колективу є вихідцями з театру AURA — професійного театру сучасного танцю в Каунасі, Литва. Спільно з учасницями зі Львова — Юлією Скибою, Вітою Васьків, Христиною Скорубською — протягом 5-13 червня іноземні гості готують перфоманс, покликаний розкрити цінність архітектурної спадщини модернізму

У ході проєкту танцівники й танцівниці самостійно та за участю фахівців досліджували інтер’єри, екстер’єр будинку, дізнавались про історію місця й збирали матеріал, який може стати базою для мистецької інтерпретації. Відтак авторський танець є спробою «отілеснити» атмосферу, історію та стилістику будівлі; через рух і тіло передати текстури, форми, що творять її образ.

Маріус Пініґіс про танець як медіум: «Головна ідея — спробувати наголосити на важливості модерністичної архітектури. Приємно бачити, що тут це теж важливо і місцева спільнота намагається акцентувати на значенні того періоду в архітектурі. Це дійсно цікаво — допомогти аудиторії, яка прийде подивитися на наш перфоманс, побачити не лише танцівників, а через танець — деталі архітектури модернізму, котра має багато специфічного, як певні кути, форми тощо. Ми тут стаємо посередниками, які не є егоїстичними в танці, а допомагають іншим через нього бачити більше. Тож мова не про нас, а власне — про будівлю».

Адріан Карло Біб’яно про творення нових маркерів: «Ключовий концепт архітектора Будинку профспілок [Фердинанда Каслера], як нам розповідала Мирослава Ляхович [дослідниця міжвоєнного модернізму у Львові], було передбачення майбутнього. На час свого створення цей об’єкт був надто «раннім» та футуристичним — і не сприймався містянами. Але зараз, коли ми розуміємо його цінність, маємо зберегти будівлю і нашим завданням є знайти особливі підходи, що сприятимуть осмисленню спадщини з боку громади… Ця подія, наш перфоманс, над яким зараз працюємо, якраз і є спробою створити новий маркер в історії будівлі. Як на мене, це вже задає потужний напрям для рефлексії».

Андріус Стакеле про звук у проєкті: «Я хочу показати, як будівля може оживати від звуку. Наприклад, у Будинку профспілок посеред сходів колись був скляний ліфт, який згодом було зруйновано — і зараз його там немає. Але це гарна ідея — працювати з позиції звуку: як надати аудиторії таке відчуття, що ліфт існує й зараз». У ході проєкту Андріус записує звучання будинку, характерні звуки, якими нині наповнений простір — скрегіт перил, дверей та сходів, ехо голосів, звучання ліфта та котельні — аби згодом скомбінувати їх у цілісну музичну композицію.

У суботу, 12 червня відбудеться презентація перфомансу. Просимо обрати зручний час і зголоситися у реєстраційній формі: https://bit.ly/2Smiksn.

Modernism for the Future 360/365 — міжнародний проєкт із (пере)осмислення та популяризації модерністичної спадщини через мистецтво. Партнери проєкту: Kaunas 2022 (Каунас Литва), Intercommunale Leiedal (Кортрейк, Бельгія), Industra Vaizard (Брно, Чехія) та Інституту стратегії культури у Львові. Проєкт реалізовується за грантової підтримки програми ЄС «Креативна Європа».

Поділитися