Яким може і мав би бути міський фонд культури — про це говорили на презентації першої версії базової моделі фонду на прикладі Фонду культури Львова. Це проміжні результати проєкту з напрацювання моделі фонду, що окреслюють філософію, завдання й принципи діяльності майбутньої інституції і є кроком до її появи у Львові.
Участь у події взяли:
Ліда Савченко-Дуда, кураторка мериторичної групи проєкту, керівниця напрямку створення міського фонду культури Інституту стратегії культури (ІСК).
Мар’яна Куземська-Данилюк, авторка аналітичного огляду про інституційну складову проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти ІСК.
Володимир Воробей, керівник проєкту, виконавчий директор PPV Knowledge Networks.
Марія Кравченко, менеджерка проєктів креативної економіки PPV Knowledge Networks.
Михайло Мороз, куратор фінансової групи проєкту, екс-очільник управління культури ЛМР, викладач кафедри культурології УКУ.
Анна Лиско, кураторка організаційно-правової групи проєкту, керуюча партнерка LI Partners.
Зустріч підсумувала тримісячну роботу в рамках проєкту. За цей період робочі групи, аналітики розглянули можливі сценарії та гіпотези щодо різних аспектів діяльності міського фонду культури. Ідеться про мериторичний, інституційний, фінансовий, правовий аспекти, що є пов’язані між собою й впливають один на одного. До експертного оцінювання долучилися Богдан Шумилович, Єжи Онух, Мар’яна Куземська-Данилюк, Ірина Подоляк, фахівці адвокатської й юридичної фірми Axon Partners, ін.
На цьому етапі є низка тез про майбутній Фонд, щодо яких учасники робочого процесу досягли згоди, водночас на деякі запитання належить відповісти. Володимир Воробей каже:
«Ми вже знаємо, де поставити деякі балки в будівлі нового Фонду, якої вони мають товщини, як мають лягати, а щодо інших — нам ще не відомо: вони у нас складені на будові, і ми будемо примірятися, що допасує. Але маємо арматуру нашого Фонду — базову модель — перше припущення, перший шкіц».
Мету Фонду розглядають крізь 2 фокуси — мериторичний та інструментальний. Із точки зору сенсів, Фонд мав би творити нову культуру, новий тип відносин у сфері, а також сприяти самопозиціонуванню міста завдяки культурі, щось за зразком Ars Electronica для Лінца. Відтак пріоритетом Фонду мають бути інноваційні культурні проєкти і продукти, міждисциплінарні й міжсекторальні ідеї, експериментальні та нішеві практики, з яких може народитися щось особливе і знакове. Фонд має бути динамічною інституцією, що, з одного боку, відповідає на актуальні виклики, а з іншого — є «двигуном» змін для культурної сфери Львова, що задає тренди. Як? Через формулювання спецтем, актуалізацію аспектів локального, підтримку унікальних місцевих ініціатив та митців і менеджерів, сприяння становленню нових інституцій, пояснює Ліда Савченко-Дуда. Доречною вважають підтримку митців різного віку, а також початківців, відкриваючи їм таким чином «соціальний ліфт» у професії. Важливе й урахування думки представників громади міста — кінцевих бенефіціарів культурних проєктів, які будуть втілюватися за підтримки Фонду, але водночас і формування серед львів’ян попиту на цю іншу, нову культуру, розуміння багатоманіття її форматів та можливостей.
Фонд пропонуватиме конкурсні програми на довший, кількарічний, період (для гарантування дієвцям перспективи і стабільності), фінансуватиме м’які культурні проєкти (не інфраструктурні, ремонти чи реставрації). У визначенні пріоритетів, формуванні програм і напрямів ключовим вбачають проблемно-тематичний підхід. Потрібно буде регулярно оновлювати перелік грантових програм, реагуючи на ситуацію й орієнтуючись на пріоритети Стратегії розвитку культури Львова 2025 та інші стратегічні документи міста (відтак буде потрібна система їхньої оцінки й переоцінки).
На думку залучених до проєкту юристів, з-поміж можливих організаційно-правових форм найкращою для Фонду є форма неприбуткової комунальної установи. Цей варіант має найбільше переваг, хоча існують ризики й труднощі, пов’язані зокрема із забезпечення політичної нейтральності Фонду, поєднання різних джерел фінансування, зауважує Анна Лиско. Важливим є чітке розмежування функцій Фонду та інших профільних структур сфери, як-от управління культури. Власне, Фонд визначається як суб’єктна інституція. Його суб’єктність проявляється як у формуванні й задаванні певного дискурсу для сфери, так і в дистанційованості від міської ради й культурних середовищ.
«Засадничою тезою про майбутній Фонд є те, що він мав би бути суб’єктною незалежною структурою. Цю суб’єкність забезпечували б окремі органи, як наглядова рада, директор, якого мали б обирати за прозорою процедурою. Інший важливий прояв суб’єктності — «дружня дистанція» до ЛМР. Є певний запит на те, щоб рішення про розподілення коштів в культурі приймалися незаполітизваними органами, за прозорими і зрозумілими принципами,» — пояснює Мар’яна Куземська-Данилюк.
Механізми побудови довіри — питання, над яким працюють робочі групи проєкту. Серед означених принципів діяльності Фонду й управління ним: політики доброчесності, врівноваження повноважень органів фонду, доброго врядування, як-от прозорість відбору, експертність тощо. Обирати керівника пропонується через відкритий конкурс із залученням до конкурсної комісії експертів, зокрема й іноземних; керівник не матиме повноважень щодо розподілу фінансів, а звільнятимуть його для зниження політичних ризиків через ускладнену процедуру. Для наглядової ради Фонду слід передбачити максимально широкі повноваження. Формування програм покладається на експертні (програмні) ради, з урахуванням запитів середовищ, результатів дослідження, стратегічних пріоритетів міста. Для оцінювання проєктів пропонуються інструмент «сліпого оцінювання», залучення спеціалістів з інших міст і країн, що дозволить не замикатися у своїй «бульбашці», отримувати якісний зворотний зв’язок, підвищувати рівень проєктів. Забезпечити доброчесність й прозорість допоможуть й аудит, публічне звітування.
«Інструментальний» аспект діяльності Фонду пов’язаний із новим рівнем і форматом фінансування. І хоча Львів, як зауважує Михайло Мороз, порівняно з іншими містами має непоганий рівень фінансування культурних проєктів і протягом останніх років є позитивна тенденція, але й більшість залучених фахівців сходиться на тому, що варто думати про вищі обсяги фінансування й інші принципи управління коштами, їхнього розподілу. Власне, Фонд має стати платформою для поєднання коштів від різних сторін, як бюджетних, так і позабюджетних. На початковому етапі, очевидно, домінуватиме внесок із міського бюджету, але у перспективі як джерела розглядають і обласний та державний бюджети, державно-приватне партнерство, меценатство, соціально відповідальний бізнес. Одним із важливих питань є можливості фінансової взаємодії з УКФ, іншими грантовими програмами (співфінансування проєктів, спільна програма). Загальний обсяг фінансування, який окреслюють фахівці з фінансів, — 65-70 млн грн. щороку із залученням дофінансування з інших джерел та формуванням ендавменту у перспективі. Аргументом тут є активність і потенціал Львова у програмах УКФ, конкурсах програми «Фокус на культуру».
У групах обговорюють можливості полегшення механізму доступу до фінансування, усунення бюрократичних бар’єрів. Мова про спрощення процедури подання проєктної заявки та звітності, варіативність програм і форматів фінансування, чіткі правила, терміни й графіки виплат, супровід для певних категорій проєктів (як дебютанти).
Попереду завершальні засідання робочих груп, де учасники конкретизують, які програми, напрями й чому мав би фінансувати Фонд, як він може взаємодіяти з УКФ та іншими фондами, якою повинна бути його наглядова рада (кількість, експертність членів, квоти тощо), як діятимуть експертні ради тощо. Фіналізують модель Фонду у жовтні. Ці напрацювання ляжуть в основу ухвали Львівської міськради про створення Фонду культури Львова і можуть стати прикладом для інших міст.
Проєкт із напрацювання моделі міського фонду культури реалізовують Інститут стратегії культури й агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради.
Переглянути презентацію першої версії базової моделі міського фонду культури можна тут.
Стежити за проектом запрошуємо тут.