Плануючи 2025-й, наша команда визначила для себе три пріоритети — фіналізація та прийняття нової Стратегії розвитку культури Львівської громади, подання заявки Львова на конкурс Європейського Союзу «Європейська столиця культури 2030» (ЄСК 2030), проведення IV Конгресу Культури. Усе — і навіть більше) — відбулося. Не всюди — як із ЄСК — результат бажаний, але дивимося на це як на нововідкриту можливість.
Ми вже усно підсумовували рік на Конгресі Культури, але робимо це й текстово: розповімо про все у хронологічній ретроспективі. Отже, це і згадані пріоритетні напрями, і тісно пов’язана з ними дослідницька й аналітична робота, і активності з обміну досвідом, і суспільно орієнтовані акції, й мистецькі проєки, втілені зокрема завдяки сталій співпраці з чеськими та польськими партнерами.
Пишемо про цей рік з усвідомленням, що він був і що можемо працювати завдяки людям, які нас захищають. Світла пам’ять тим, кого ми втратили. Пишемо із вдячністю кожному, з ким взаємодіяли 2025-го, і з надією на спільне нове у 2026-му.
«Вчинок»: найменша дія може змінити світ
18 лютого у Львові на будівлі Стрийського автобусного вокзалу з’явився стінопис від відомого брненського художника Тімо. Автор зобразив на білому тлі на торці з боку вулиці Стрийської слово «вчинок», що символізує дію, сміливість і стійкість українців нині, у час війни.
Проєкт було втілено до третьої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну, і він став продовженням українсько-чеської співпраці у сфері культури. Ідея в тому, що кожен вчинок, навіть найменший, може змінити світ навколо нас. Автовокзал обрано як місце, що набуло особливого значення після повномасштабного вторгнення.
Фото Віталія Грабара.
Фото: Klára Hlavatá.
Згодом слово «вчинок» у чеському мовному варіанті — «skutek» — з’явилося і в Брно. Тімо наніс напис на одну з останніх збережених стін колишнього монастиря Борромеїв на вулиці Удольні — будівлі, зруйнованої наприкінці Другої світової війни. Через 81 рік наслідки бомбардувань все ще помітні й нагадують про те, як багато часу потрібно, щоб залікувати «рани» війни.
Проєкт реалізували в межах двосторонньої співпраці між Львовом та Брно за підтримки міста Брно, Південноморавського краю, Фонду Партнерства та видавництва Větrné mlýny. ІСК — партнер від Львова.
«Наповнення» — втретє
2025-го акція «Наповнення» відбулася втретє. Гасло — «Здавай кров — наповнюйся культурою» — нагадує про дві її основні цілі: заохочення донування крові, підтримка культури донорства і популяризація інституцій культури, культурних проєктів та дозвілля.
У межах ініціативи кожен донор Львівського обласного центру служби крові й Міського центру крові міг обрати та відвідати якусь культурну подію: виставку, концерт, виставу. Квитки й запрошення надали понад 40 установ культури Львова та Львівської області. Загалом під час акції — з 10 квітня до 10 травня — донорам крові було роздано близько 2500 флаєрів (запрошень, квитків) до театрів, галерей, артцентрів, музичних інституцій, заповідників, музеїв.
Світлина Марії Масюк.
Цьогоріч в ініціативи з’явилися амбасадори! Це ветерани та військові Андрій Жолоб, Василь Галамай, Валентин Сергійчук, світлої пам’ятаті Тарас Целюх.
Марафон донорства ІСК втілив спільно з ЛМР, ЛОВА, Львівським обласним центром служби крові та його Опікунською радою, Міським центром крові (Перше медичне об’єднання Львова), культурними установами міста й області.
Жива Бібліотека: як комунікувати цивільним та ветеранам
ІСК був партнером проєкту MuMeet (блок «Культура»), який втілює Музей Міста. Представниці ІСК долучалися до проєкту, зокрема до роботи з темою коректної комунікації людей без військового досвіду і тих, у кого такий досвід є.
1 березня в Музеї Міста відбулася Жива бібліотека з ветеранами та ветеранкою російсько-української війни, які були «живими книгами». А «читачі» — менеджер(к)и у сфері культури, організатори культурних подій, працівники театрів, музеїв, артцентрів (серед них і комунікаційна менеджерка ІСК Ірина Шутка). Разом зі шістьма учасниками Живої бібліотеки — Андрієм Пенцаком, Юрієм Козловським, Іллею Дмитришиним, Іриною Васечко, Андрієм Беленцем та Станіславом Дехтярем — присутні говорили, як комунікувати з ветеранами щиро, з повагою, без кліше, про інклюзію та життя з інвалідністю, мистецтво як терапію, бар’єри та способи взаєморозуміння тощо.
Фото Музею Міста.
За підсумками зустрічі вийшла серія відео, а також «Порадник. Пошук алгоритмів комунікації з військовими та ветеран(к)ами: як нам (не) варто спілкуватись». Усе зібрано на сайті Музею Міста. Ці матеріали розкривають наскрізні пріоритети Стратегії розвитку культури Львова 2035: людиноцентричність, учасництво, безбар’єрність.
Проєкт MuMeet фінансується Фондом «Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє» (EVZ) в межах програми підтримки «єМістечко — простір для кожного».
Дні мистецтва перфоманс: пошук рівноваги
Фестиваль «Дні мистецтва перфоманс у Львові. Школа перфомансу» тривав з 10 до 14 червня. Вдруге — у співпраці з чеським Фестивалем оголених форм (FNAF / Festival of naked forms) — платформою, що фокусується на тілі та його виразності.
Темою фестивалю була «Адаптація»: йдеться про життя в умовах війни та невизначеності, пошук рівноваги між тілом і середовищем, втраченим і збереженим, болем і надією. Саме з цими досвідами працювали митці й мисткині з Чехії, Фінляндії, Італії та України. Це Ленка Клодова, Даріна Альстер, Мартін Зет, Качя Олівова, Кароліна Раймунд, Антонін Брінда, Марі Зандалькова, Томаш Шрама, Лючія Брікко, а також Андрій Гелитович, Наталія Лісова, Зірка Савка, Анастасія Прозора, Наталія Шевченко, Петро Ряска.
Фото: Роксолана Табака.
Щовечора відбувались покази перформансів: в артцентрі «Дзиґа» та поруч, у просторі «Історія». Школа перформансу об’єднала дві групи учасників у майстернях під керівництвом Ленки Клодової та Томаша Шрами. Вільними для відвідування були лекції-презентації учасників фестивалю, виставка Ленки Клодової «Межі людських емоцій» у «Дзизі» — задокументовані мисткинею на своєму тілі переживання новин про повномасштабне вторгнення в Україну.
Куратори фестивалю: Ярина Шумська, Ленка Клодова, Влодко Кауфман. Координаторка: Ліда Савченко-Дуда.
ІСК організував Дні спільно з кафедрою мистецьких актуальних практик ЛНАМ, мистецьким центром «Дзиґа», простором «Історія» за підтримки Міністерства культури Чеської Республіки, Факультету образотворчого мистецтва Технологічного університету у Брно, Фінського культурного фонду, Центру промоції мистецтв Фінляндії.
Стратегія для культури на 10 років
Стратегію розвитку культури Львівської громади до 2035 року прийнято 24 липня 2025-го.
Цей документ — результат дослідницької роботи (опитування мешканців, інтерв’ювання дієвців сфери, аналіз профільних матеріалів), експертного консультування, учасницького процесу із представниками сфери культури та інших галузей у 2024-2025-му. Варто згадати велику стратегічну сесію (березень 2025-го), презентацію результатів дослідження культурних потреб мешканців громади в межах моніторингу чинної Стратегії (17 квітня), збір пропозицій до проєкту нової Стратегії від експертного середовища та місцевих мешканців (травень), відкриту презентацію проєкту Стратегії (30 травня), громадські слухання проєкту документа (18 липня).
Світлина Віталія Грабара.
Стратегія 2035 фіксує бачення сфери, що виходить із реалій воєнного часу і важливої ролі культури в цих умовах, а водночас продовжує практику стратегування у сфері на місцевому рівні. Її характер зумовлений контекстом повномасштабної війни росії проти України і перспективою повоєнного відновлення та відбудови країни, потребою посилення національної безпеки, стійкості суспільства та спроможностей у сфері культури, наявністю Стратегії розвитку культури в Україні до 2030-го, а також євроінтеграційним процесом і участю Львова у міжнародному конкурсі ЄСК 2030. Водночас 2025-й був завершальним роком дії Стратегії розвитку культури Львова, прийнятої 2017-го.
У новій Стратегії окреслено візію Львів як «європейського міста живої пам’яті, актуальної спадщини та нових змістів», а культури — як «сили, що творить, розвиває і трансформує місто», «формує простір відповідальності, взаємної турботи, солідарності та зв’язку з місцем для кожного». Зафіксована місія — «сприяти трансформації Львова через культуру — як простору пізнання, пам’яті, дії та уяви. Розвивати культуру як спільне благо, що об’єднує громаду, зцілює її та відновлює, живить ідентичність міста та посилює його стійкість».
Наскрізними в документі є пріоритети людиноцентричності, учасництва, безбар’єрності, сталого розвитку й технологічності. Він визначає 6 стратегічних напрямів:
- культура як чинник нацбезпеки;
- людський капітал та освіта;
- культурна спадщина та пам’ять;
- інновації в культурі;
- управління, фінансування, інфраструктура;
- міська культурна дипломатія.
Стратегія 2035 має рамковий характер, реалізовуватиметься на принципах гнучкого управління, що дозволяє динамічно реагувати на зміни. Тут є повний текст Стратегії розвитку культури Львівської громади 2035, а тут — коротка презентація документа.
Розробив проєкт Стратегії ІСК. До групи з напрацювання документа входили Ірина Кулинич, Олексій Тарабан, Антін Борковський, Лейла Мелесова-Вальчак, Андрій Курочка, Тетяна Балукова, Андрій Пундор, Мар’яна Куземська, Богдана Брилинська, консультували експерти Роберт Палмер, Ольга Сагайдак, Микола Скиба.
Лабіринт відповідальності: соціальна інсталяція
«Лабіринт відповідальності» — це соціальна інсталяція, що представила частину протестних плакатів, які з’явилися у Львові під час липневих акцій на захист незалежності антикорупційних інституцій в Україні.
Порівняно з попередніми протестними досвідами українців, мітинги улітку 2025-го були дещо іншими за формою й мовою (у широкому розумінні). Глобально вони засвідчили, що і в складних обставинах війни українці пильнують процеси у державі, готові брати на себе відповідальність, захищати демократичні цінності. Оптика, крізь яку ми поглянули на ці акції, резонує із концепцією Львова як міста-кандидата на титул ЄСК — «Відповідальність бути».
Сфотографувала Тетяна Штифурко.
Інсталяцію було представлено 9 серпня у межах Дня молоді в Шевченківському гаю. Ідею координував Влодко Кауфман, художник та куратор.
ІСКу зібрати плакати допомогло Студентське самоврядування Українського католицького університету.
Лекція Незалежності від Оксани Забужко
22 серпня у просторі Меморіалу Героїв Небесної Сотні у Львові відбулася п’ята Лекція Незалежності. Лекцію «”Незалежність — і що далі?” Культура і безпека» прочитала Оксана Забужко, письменниця, літературознавиця, філософиня.
Лекторка повернулася до запитань, які ще в 1979-му сформулював Юрій Шевельов у своєму есеї «Життя в Рейк’явіку, або Незалежність — і що завтра?». Йшлося про необхідність мислити культуру в контексті «поясу безпеки»: культура — форма безпеки, саме вона зберігає ідентичність та допомагає формувати колективну відповідальність. А «культурний паспорт» захищає: світ не погоджується на знищення того, хто має знану багату тяглу культуру. За словами спікерки, Захід повинен усвідомити: тут, в Україні, росія зараз руйнує не лише людські життя й сучасний триб, а й тисячолітню культуру, що є невіддільною частиною європейської та світової цивілізації.
Ось тут доступний текст лекції, а нижче — відеозапис:
Під час зустрічі також підсилили збір для Олексія Палянички, театрознавця і театрального критика, та його побратимів із 57 ОМПБр.
Лекція Незалежності — традиція, започаткована ІСК культури у 2021-му до 24 серпня, дати, що засвідчує відновлення Незалежності України. Разом із запрошеними лекторами фіксуємо настрої та ціннісні орієнтири українського суспільства, критично оглядаємо минуле й міркуємо про майбутнє.
ІСК традиційно організував подію у партнерстві й за підтримки ЗМІN Фундації та ЛМР.
Про Україну й український степ у Брно
Упродовж 20-24 серпня у Брно (Чехія) тривав українсько-чеський фестиваль Buď Láska. Провели низку дипломатичних заходів, мистецьких подій, кінопоказів та вечірок, нетворкінг, ярмарки, благодійні аукціони. Важливою була презентаційна сесія ІСК для чеських дієвців про концепцію та програму Львова на титул ЄСК 2030.
Ще одна складова — «Povídky o stepi. Sofiia Korotkevych // Оповіді про степ». Це виставка львівської мисткині Софії Короткевич, що відбулася 23 серпня — 10 вересня у стінах Káznice žije, історичної в’язниці, яка саме у процесі перетворення на мистецький центр.
Фото: Majda Slamova.
Авторка представила серію графіки, контактну інсталяцію, скляні об’єкти. Останні містять в собі спалені в муфельній печі рослини з українського степу; їх художниці передали друзі, які проходять військову службу на півдні України. Буквальне спалення рослин реферує до страждання природного ландшафту внаслідок бойових дій.
Артпроєкт курувала, фестиваль від Львова координувала менеджерка ІСК Ярина Короткевич.
Партнери-організатори фестивалю: Ukrajinská iniciativa jižní Moravy / Українська ініціатива південної Моравії, Koridor UA і TIC Brno.
«Чеські сни» продовжуються
Історію чеської підтримки України, розвитку партнерства та культурних зв’язків між Львовом і Брно продовжив фестиваль «Чеські сни 2025» (České sny). Він відбувся у Львові вдруге.
Упродовж 18-21 вересня «Сни» запропонували насичену артпрограму. Це концерт Вацлава Петра (віолончель) та Давіда Маречека (фортепіано) у Львівській опері. У «Дзизі» та публічних просторах міста виступали Dukla, Zapaska, Jan Fic, SAKOBI, Софія Лешишак, Neyodovana, «Миклухо Маклай», «Очеретяний Кіт». Були й виставка Майди Сламової, звукові інсталяції Петра Валека й ін.
Важливою складовою стала конференція, присвячена чесько-українській культурній співпраці. Йшлося про збереження культурної спадщини, фінансування культури, психічне здоров’я. На зустрічі в ІСК представники команд зі Львова та Брно — Давід Дітріх, Яна Янулікова, Марек Фішер, Григорій Семенчук, ін. — міркували про майбутні фестиваль та співпрацю.
Світлини: České sny.
Організували подію Чеський центр у Києві, Міністерство культури Чеської республіки, Генеральне консульство Чехії у Львові, ЛМР й культурні інституції міста під патронатом Мартіна Бакси, міністра культури Чеської Республіки, Маркети Ванкової, мера міста Брно, й Андрія Садового, міського голови Львова, Яна Гроліха, губернатора Південноморавського краю, та Максима Козицького, голови ЛОВА.
Шлях до статусу ЄСК — і далі
2025-го завершився шлях Львова у конкурсі «Європейська столиця культури 2030». Це не стало завершальним пунктом: Львів працюватиме із запропонованими у конкурсній заявці «Відповідальність бути» ідеями далі.
20 жовтня у Брюсселі команда Львова захистила заявку міста перед конкурсною комісією — наступного дня оголосили результат: Львів не отримав титулу ЄСК. Фінал конкурсу став підсумком дворічної роботи над заявкою міста, що об’єднала понад тисячу фахівців передовсім сфери культури, а також низки інших галузей. А водночас це і підсумок тривалішої історії, розпочатої у 2010-х, коли зародилася ідея аплікувати Львів на титул ЄСК, якщо така можливість буде. Вона відкрилася з набуттям Україною статусу кандидата на вступ до Євросоюзу (2022). І Львів став першим українським містом, яке взяло участь у конкурсі Європейського Союзу (в колі для міст країн-кандидатів або потенційних кандидатів на членство в Євросоюзі, країн ЄАВТ/ЄЕП). ІСК координував процес напрацювання й подання аплікації на конкурс ЄСК 2030.
Фото Анастасії Смольєнко.
Львів готував заявку на фінал впродовж 2025-го — аж до її подання у середині вересня. Це був насичений процес: поглиблення й деталізація ідей, запропонованих у першому турі (2024-го), розпрацювання нових, активна комунікація в середовищах міста і з партнерами по всьому світу, написання й дизайнування аплікації. А 13 жовтня відбувся кількагодинний онлайн-візит журі конкурсу до Львова.
Попри результат конкурсу у Львові розвиватимуть запропоновані у заявці ідеї, адже вони — важливі й актуальні для спільноти культури, міста, українського суспільства, Європи. Концепція «Відповідальність бути» — про важливість співдії, спроможність спільноти та культури у складні часи, зокрема у війні. Культура постає як сила, що свідчить, дбає, уявляє майбутнє, дозволяє залишатися людиною попри складні виклики, є опорою у критичні моменти. Заявка Львова запрошувала усю Європу до діалогу на ці теми та відповідального співтворення майбутнього через культуру.
Напрацювання заявки під час війни — історія про солідаризацію різних середовищ навколо культури й ідеї усвідомленого відповідального буття. Це результат тісної взаємодії громадського сектору, органів державної влади та місцевого самоврядування, міських інституцій і незалежних дієвців, вишів, міжнародних акторів. Це розвиток зв’язків з інституціями із понад 130 міст на різних континентах, містами-ЄСК, містами-побратимами Львова, культурними платформами й мережами. Представники Львова взяли участь у низці професійних зустрічей, зокрема у понад 10-ти міжнародних подіях (Хемніц, Моленбек, Брюссель, Брно, Барселона). Особливо вдячні за фахове консультування й підтримку команди у процесі аплікування на конкурс експерту із культурних політик та стратегування, члену наглядової ради ІСК Роберту Палмеру (Об’єднане Королівство).
Спадок участі Львова у конкурсі ЄСК став основою напрацювання проєкту відповідної міської програми — 18 грудня Львівська міська рада затвердила програму «Відповідальність бути» на 2025-2030 роки. Програма покликана інтегрувати у довгострокову культурну політику громади системні напрацювання заявки Львова на титул ЄСК 2030. Передбачаються можливості її реалізації через поєднання внесків з міського бюджету, від держави (зокрема УКФ), фандрейзингових кампаній.
Світлина Романа Балука.
Команда Львова як міста-кандидата на звання ЄСК 2030 отримала спецвідзнаку в межах міського конкурсу для людей культури — «за вагомий внесок у розвиток культури, напрацювання та представлення програми Львова — Європейської столиці культури та промоцію української культури на міжнародній арені». Грошову складову команда скерувала на підготовку й видання артбуків у памʼять про культурних дієвців, які стали на захист України проти російської агресії і яких ми втратили у цій війні: «Клюфас.Кобенко», «Зображення риби» (пам’яті Євгена Гулевича).
Водночас історію «Відповідальність бути» — як приклад об’єднання навколо ідеї відповідальності й культури представників різних секторів, партнерів в Україні та за кордоном — подано на Премію відповідальності Фонду Родини Богдана Гаврилишина.
Фото Анастасії Смольєнко.
У пітчингу участь брали: Галина Григоренко, Андрій Садовий, Володимир Шейко, Юлія Хомчин, Ярина Мельник, Богдан Шумилович, Григорій Семенчук, Володимир Бєглов, Наталія Шаховська, Алевтина Кахідзе, Ліда Савченко-Дуда.
Тут можна ознайомитися із заявкою Львова та переліком її співтворців, а тут — максимум інформації про участь Львова у конкурсі ЄСК. За цими покликанням можна ознайомитися з рефлексією команди щодо результату конкурсу та зі звітом конкурсної комісії ЄСК 2030.
Олена Турянська — на Шевченківську премію 2026
ІСК подав на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року кандидатуру Олени Турянської із проєктом «Агапе. Абсолютна любов». Йдеться про номінацію «Візуальні мистецтва». Художниця — у переліку номінантів, допущених до другого туру за результатами першого етапу, що відбувся 16 грудня.
Персональна виставка Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов» відбулася 24 жовтня 2024 року — 2 лютого 2025 року у Мистецькому арсеналі. Кураторки: Оксана Баршинова, Ольга Жук.
Імена лауреатів премії традиційно оголошують 9 березня, у день народження Тараса Шевченка.
Конгрес Культури «ЗВ’ЯЗОК_РОЗРИВ»
12-14 грудня на IV Конгрес Культури у Львові зібралося понад 200 представників сфери із різних міст України: Київ, Одеса, Харків, Херсон, Рівне, Ужгород, Виноградів, ін.
Його тема «ЗВ’ЯЗОК_РОЗРИВ» стала спробою дослідити, які зв’язки зміцнюють наше суспільство, а які, розриваючись, звільняють простір для нового, як вибудовувати нові зв’язки нині та яка в цьому роль культури. У програмі були дискусійна, практична та мистецька складові.
Перший день Конгресу розпочався з інспіраційної розмови, де Ірина Подоляк, Юрко Прохасько, Тетяна Пилипчук осмислювали тему зв’язків і розривів, а Влодко Кауфман переніс цю тему в перформативний вимір. Після офіційного відкриття відбулися модеровані розмови «Культура в світі без правил», «Ex nihilo? Розмова з військовослужбовицями», «Між нами зв’язок_розрив. Новий інституційний лад культури». Другий день був про пам’ять, втрату, місто, медіа, спільний біль, діаспору — і як у цих контекстах працюють зв’язки та розриви. А 14 грудня команда ІСК підсумувала свій 2025-й, відбулася розмова «Між університетами та культурою — сьогодні й завтра» за участю ректорів та представників державних і незалежних вишів Львова. Тут доступні відеозаписи розмов.
Паралельно діяла професійна складова Конгресу. Першого дня це був шоукейс «Мистецтво як контейнер досвідів»: Юрко Вовкогон, Мар’яна Садовська, Джозефін Бертон (онлайн) та Вероніка Склярова під модеруванням Анастасії Косодій презентували проєкти, що працюють із травматичними досвідами, перетворюючи мистецтво на простір фіксації, проживання й спільної розмови про біль. Другий день був присвячений практичним питанням, що стосувалися освіти, інституційних змін, державної культурної політики. Говорили про інституційне реформування закладів культури, відновлення конкурсів у закладах культури, програму уряду «1000 годин українського контенту», Український фонд культурної спадщини тощо. На YouTube доступні записи подій.
Світлини Віталія Грабара.
Важливе символічне значення на Конгресі мав вимір Львів–Харків — як прояв солідарності, взаємодії регіонів і спільної відповідальності.
Мистецьким обрамленням став проєкт харківського художника Костянтина Зоркіна «Іменем міста в іншому місті». Власне, спікери Конгресу вели діалоги всередині артпростору. А у завершальний день відбулася авторська екскурсія проєктом:
Візійна група, що упродовж січня-квітня працювала над темою та фокусами Конгресу Культури 2025: Оксана Форостина, Зоряна Рибчинська, Дарина Скринник-Миська, Остап Сливинський, Григорій Семенчук, Влодко Кауфман, Юрко Прохасько, Ірина Подоляк, Ірина Старовойт, Володимир Бєглов, Христина Бойко, Юрко Вовкогон, Вероніка Склярова, Ліда Савченко-Дуда, Юлія Хомчин.
Кураторська група Конгресу Культури: Анастасія Косодій, Вероніка Склярова, Ірина Подоляк, Тетяна Пилипчук, Віктор Дворніков, Костянтин Зоркін, Володимир Кауфман, Олексій Хорошко.
Світлина Віталія Грабара.
Конгрес Культури у Львові є сталою платформою для аналізу актуальних культурних процесів, місцем зустрічі тих, хто творить культуру.
Організували Конгрес ІСК та ГО «Вірменська 35» за підтримки ЛМР, ЗМІN Фундації, МФ «Відродження», Укрпошти. Інституційні партнери: Літмузей, Коаліція дієвців культури, радіо Хартія.
Jazz Bez: 25 років безперервного звучання
Цьогоріч Jazz Bez відбувся у 25-те! Від 2001-го міжнародний транскордонний фестиваль сучасної імпровізаційної музики не переривався жодного разу: ні під час Помаранчевої революції чи Революції Гідності, ні через пандемію Covid-19, ні в час повномасштабної війни росії проти України.
Ювілейний ХХV Jazz Bez запросив львів’ян 12-14 грудня на виступи музикантів з України, Об’єднаного Королівства, Німеччини, Польщі, Куби.
Фото Ірини Середи.
13 грудня у Національній філармонії ім. М. Скорика львів’яни мали нагоду почути Мар’яну Садовську та проєкт VESNA. Мар’яна із Крістіаном Томе (барабани й електроніка) й Матіасом Куртом (гітара) виконали нову програму — «Живи!». Звучали композиції на тексти українських поетів та поеток.
Того ж вечора ми слухали World Pulse від Роланда Абреу (контрабас), Луїса Нубіоли (саксофон) та Widnokres (Мацей Нестор, клавіші, продюсування). Це була зустріч польської чуттєвості та кубинського темпераменту, де музика стає мовою єднання культур, енергій і ритмів. Тут можна переглянути-послухати запис концерту:
Уперше на сцені Jazz Bez виступила зірка джазової арфи, лауреатка Парламентської нагороди Великобританії 2024 Аліна Бжезінська, котра родом зі Львова. Разом із Джоелом Праймом (барабани) та Ігорем Закусом (бас-гітара) у галереї ZAG музикантка представила спеціальну програму «Слідами великих майстрів».
А 14 грудня польський колектив Ninja Episkopat запропонував зануритися в суміш року, електронної музики, імпровізації. Патриція Вибраньчик (барабани), Кшиштоф Гадрих (гітара), Алекс Клов (саксофон, електроніка) виступали в «Дзизі» — місці, з якого колись, у 2001-му, як українсько-польський проєкт і почався Jazz Bez.
Фото Ірини Середи.
Фото Поліни Павлової.
Уже традиційно в межах фестивалю провели Jazz Bez Junior — майстер-клас від Аліни Бжезінської та Джоела Прайма для студентів ЛНМА ім. М. Лисенка. І вкотре — цього разу в Homin Center — разом із педагогами Центру музичного розвитку «Tempo» організували музично-пізнавальний інтерактив Jazz Bez Kids.
Під час фестивалю організували збір на підтримку наших захисників.
Артдиректорка та ведуча фестивалю у Львові — Марта Більська. Географія ХХV Jazz Bez: в Україні — Львів, Дрогобич, Луцьк, Рівне, Тернопіль; у Польщі — Перемишль, Новиця.
ХХV Jazz Bez у Львові втілили ІСК та ГО «Вірменська 35» за підтримки ЛМР, Генерального Консульства Республіки Польща у Львові, Польського інституту у Києві. Ексклюзивний партнер — KredoBank.
Участь у професійних зустрічах та мережування
Зима
Воркшоп «Ключові навички для стратегічного партнерства з європейськими культурними інституціями» (16-17 січня / Львів). Що робить інституцію культурним центром, чим живуть культурні центри, які їхні ролі та функції в сучасній Україні під час війни — своє бачення окреслила директорка ІСК Юлія Хомчин.
Фото: Богдан Ємець.
Міжнародна зустріч менеджерів культури з нагоди 10-річчя титулу Міста літератури ЮНЕСКО від Lviv City of Literature (2 лютого / Львів). До розмови «Як співпраця допомагає в часи війни?» долучилася й керівниця ІСК Юлія Хомчин.
Весна
Жива бібліотека з ветеранами та ветеранкою російсько-української війни — про пошук алгоритмів комунікації з військовими та ветеран(к)ами (1 березня / Львів). Від ІСК участь взяла комунікаційна менеджерка Ірина Шутка.
Візит колег із Danish Cultural Institute, Ukrainian-Danish Youth House (Данія) та Генерального консульства Польщі до ІСК (14 березня / Львів). До нас завітали Ida Fuglsang-Damgaard, Julie Arnfred Bojesen, Oleksandra Bulenok та Bogumiła Rybak-Ziółkowska. Ми говорили про напрацювання нової Стратегії розвитку культури Львова, аплікування міста на титул ЄСК 2030, підготовку IV Конгресу Культури. Зустріч відбулася в межах візиту представників мережі EU National Institutes for Culture до Львова, організованого ЮНЕСКО та Львівським культурним хабом.
Фото Chemnitz 2025.
Конференція «40 Years of European Capitals of Culture» та зустріч міст-кандидатів на 2030 рік (3-4 квітня / Хемніц, Німеччина). Львів як місто-кандидат на титул ЄСК 2030 представляли Ярина Мельник, менеджерка заявки Львова на ЄСК 2030, Юлія Хомчин, лідерака заявки й керівниця ІСК, та Ольга Коцька, координаторка міжнародної співпраці в межах аплікаційного процесу Львова.
Міжнародна майстерня «Spring Atelier» для міст із титулом ЄСК і тих, які претендують на нього (24-25 квітня / Моленбек, Бельгія). Досвід Львова у сфері розвитку культури в умовах війни, напрацювання й цінності концепції Львова «Responsibility to Be» в конкурсі ЄСК 2030 означила директорка ІСК Юлія Хомчин.
Програма для представників освітньої сфери Львова (15-16 травня / Яблуниця). У сесії про зв’язок культури й освіти в контексті аплікування Львова на титул ЄСК участь взяли директорка ІСК Юлія Хомчин та заступниця керівниці Інституту Ліда Савченко-Дуда. Директорам шкіл міста презентували концепцію Львова у конкурсі ЄСК 2030, а тоді учасники зустрічі напрацьовували ідеї до заявки міста.
Фото: Šimon Lupták.
Міжнародна конференція Open Culture! / Otvorená Kultúra (29-30 травня / Братислава, Словаччина). Упанелі «Вільні міста та культура» очільниця ІСК Юлія Хомчин поділилася тим, як змінилася українська культура в умовах повномасштабної війни.
Літо
Обговорення Стратегії розвитку культури в Україні 2025–2030 та проєкту цілісної реформи мережі культурних закладів (30 червня / Львів). ІСК був партнером цієї події від проєкту RES-POL, а до участі в ній долучилися аналітик ІСК Василь Ткачук та менеджерка проєктів Інституту Анастасія Нечипоренко.
Invest Summit. Jazz Business, зустріч міжнародних інвесторів, українських урядовців, представників великого, середнього й малого бізнесу (4-5 липня / Львів). Заявку Львова на титул ЄСК 2030 учасникам представила керівниця ІСК Юлія Хомчин.
Конференція «AntIDote: Єднання» для представників культури, громадського сектору, державних інституцій, діаспори та локальних ініціатив із різних куточків України (24-26 червня / Львів). На пітчинг-панелі, присвяченій проєктам, що здатні об’єднувати спільноти, директорка ІСК Юлія Хомчин ознайомила присутніх із заявкою Львова на титул ЄСК 2030.
14-та конференція Culture Next, мережі чинних та колишніх міст-кандидатів на звання ЄСК, із темою «Cultural Participation» (8-10 липня / Леуварден, Нідерланди). Львів як місто-кандидат на титул ЄСК 2030 презентувала директорка ІСК, лідерка процесу аплікування міста Юлія Хомчин.
Healing Arts Lviv (20-27 липня / Львів). Про те, як заявка Львова на ЄСК 2030 працює з темою зцілення через культуру, в межах конгресу розповіла керівниця процесу аплікування, директорка ІСК Юлія Хомчин.
Розмова з представниками громадських організацій у Львівському бюро євроінтеграції про титули ЄСК, Молодіжна столиця Європи (8 серпня / Львів). Долучилася директорка ІСК Юлія Хомчин.
Зустріч, присвячена аплікуванню Львова на конкурс ЄСК 2030 (9 серпня / Львів). Програму міста на титул ЄСК молоді та представникам сфери культури презентували члени команди Львова у конкурсі — Юлія Хомчин, Богдан Шумилович, Григорій Семенчук.
Фото Тетяни Штифурко.
Світлина Ольги Залізняк.
Розмова «Столиця культури Європи». Книгообмін «Книжкова площа – 2025» (17 серпня / Львів). Тему розкрили Богдан Шумилович, артистичний директор програми Львова на титул ЄСК 2030, і Галина Крук, поетка, літературознавиця, перекладачка й учасниця фокус-групи з напрацювання концепції Львова. Тут можна послухати запис бесіди.
Зустріч із представниками муніципальних культурних установ Львова із розмовою про програму фінальної заявки міста на конкурс ЄСК 2030 (18 серпня / Львів). Спілкувалися керівниця процесу аплікування Юлія Хомчин та програмна менеджерка заявки Ліда Савченко-Дуда.
Презентаційна сесія для чеських дієвців, що співпрацюють із Україною, про концепцію та програму Львова на титул ЄСК 2030 у межах фестивалю Buď Láska (20-24 серпня / Брно, Чехія) . Подію провела менеджерка ІСК Ярина Короткевич.
Фото: Majda Slamova.
Відзначення Дня Незалежності України у Брюсселі від Представництва України при Європейському Союзі (24 серпня / Брюссель, Бельгія). Ідеєю Львова у конкурсі ЄСК 2030 — Responsibility to Be — з іноземною аудиторією поділився Представник України при ЄС Всеволод Ченцов.
Осінь
Молодвіж у межах титульного рокуLviv — the European Youth Capital 2025 (6 вересня / Львів). Відбулося представлення концепції заявки Львова «Відповідальність бути» на титул Європейської столиці культури 2030.
MONDIACULT 2025, Всесвітня конференція ЮНЕСКО з питань культурних політик і сталого розвитку (29 вересня — 1 жовтня / Барселона). Про українську культуру нині, Стратегію розвитку культури Львова 2035 й аплікування Львова на титул ЄСК 2030 розповідав заступник міського голови Львова із питань міжнародної співпраці Сергій Кіраль.
Зустріч із Мартою Кос, Єврокомісаркою з питань розширення Європейського Союзу (30 вересня / Львів). Культура в контексті концепції Львова «Відповідальність бути» у конкурсі ЄСК 2030 — на цю тему з Єврокомісаркою спілкувалася керівниця ІСК Юлія Хомчин.
Світлини Романа Балука.
XXXII Форум Видавців (3-5 жовтня / Львів). На відкритті події ідею Львова «Відповідальність бути» у конкурсі ЄСК 2030 презентувала директорка ІСК Юлія Хомчин. До розмови «Від видимості до впливу: кейси української культурної дипломатії» від МФ «Відродження» долучилася комунікаційна менеджерка ІСК Ірина Шутка.
Міжнародний культурний форум «Культура завтра: десятиліття для брненської культури та креативності» (23 вересня / Брно, Чехія). Досвід Львова у стратегуванні, Стратегію розвитку культури Львова 2035 та Львів як місто-кандидат на титул ЄСК 2030 презентувала менеджерка ІСК Анастасія Нечипоренко.
Фото Dag Markl.
Фото Українського інституту.
Шостий Міжнародний форум культурної дипломатії (6 жовтня / Київ). Питання ролі міської культурної дипломатії та участі Львова у конкурсі ЄСК 2030 розкрила директорка ІСК Юлія Хомчин.
Дизаріум, наймасштабніша дизайн-подія року в Україні, із темою «Ідентичності» (11-12 жовтня / Львів). Про концепцію Львова у конкурсі ЄСК 2030 «Відповідальність бути» говорив міський голова Андрій Садовий.
Інформаційно-дискусійна зустріч, присвячена Стратегії розвитку культури Львівської громади 2035 у межах циклу навчань для культурних менеджерів від управління культури Львівської міської ради (4 листопада / Львів). Від ІСК долучились аналітики Василь Ткачук та Соломія Ткач.
Світлини управління культури ЛМР.
Тренінг «Стратегія як відправна точка: практики та методики стратегування для закладів культури» у межах навчання для керівників закладів культури Львівської громади (19 листопада / Львів). Тренінг провели аналітики ІСК Соломія Ткач і Василь Ткачук.
Команда
Усе описане вище впродовж 2025-го у команді ІСК втілювали і втілили Юлія Хомчин, Ліда Савченко-Дуда, Ярина Мельник, Василь Ткачук, Соломія Ткач, Анастасія Нечипоренко, Ірина Шутка, Анастасія Дем’янюк, Лаврін Шимін, Ярина Короткевич, Назар Бакович, Орест Кравчик, Оксана Бабенко, Роман Литвин, Ольга Стружинська.
Наглядова рада ІСК: Роберт Пясковскі, Роберт Палмер, Оксана Форостина, Кшиштоф Май, Ірина Подоляк, Віра Балдинюк, Лейла Мелесова-Вальчак, Олександр Кобзарев.
Партнерства
- Інституційне партнерство
Міністерство культури України
Міністерство закордонних справ України
Український культурний фонд
Український інститут
Представництво України при Європейському Союзі
Львівська обласна військова адміністрація
Департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОВА
Львівська міська рада
Департамент освіти й культури освіти ЛМР
Управління культури ЛМР
Інститут міста
Музей Міста
Вірменська 35
Інститут актуального мистецтва
МФ «Відродження»
ЗMIN Фундація
Commit by MitOst gGmbH (Vidnova Placement / Vidnova Program)
Літмузей
Коаліція дієвців культури
Радіо Хартія
Національний університет «Львівська політехніка»
Львівська національна академія мистецтв
- Проєктне / подієве партнерство / спільні процеси
Міністерство культури Чеської Республіки
Південноморавський край
Місто Брно
Генеральне консульство Чехії у Львові
Чеський центр у Києві
Фонд Партнерства (Чехія)
Видавництво Větrné mlýny (Чехія)
Факультет образотворчого мистецтва Технологічного університету у Брно
Ukrajinská iniciativa jižní Moravy /Українська ініціатива південної Моравії
Koridor UA
TIC Brno
Фінський культурний фонд
Центр промоції мистецтв Фінляндії
MONO
America House Lviv
Gorgan Creative Group
Агенція FAMA
Аналітичний центр CEDOS
Кафедра культурології УКУ
Кафедра мистецьких актуальних практик ЛНАМ
Мистецький центр «Дзиґа»
простір «Історія»
Укрпошта
Центр музичного розвитку Tempo
Львівська національна філармонія ім. М. Скорика
Львівський органний зал / Homin Center
Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка
Zenyk Art Gallery
Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Студентське самоврядування Українського католицького університету
- Спільні ініціативи
Львівський обласний центр служби крові та його Опікунська рада
Міський центр крові (Перше медичне об’єднання Львова)
Дім Франка
Львівський історичний музей
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
Державний природознавчий музей
Львівський музей історії релігії
Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Меморіальний музей Станіслава Людкевича
Львівський палац мистецтв
Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького
Музей Патика
Львівський Фотомузей
Інтерактивний музей D.S. Таємна Аптека
Територія Терору
Shum Art Gallery
«Я Галерея» та «Я Галерея Пентхаус»
Jam Factory Art Center
Центр інтелектуального мистецтва Меркурій
Національний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької
Національний театр імені Марії Заньковецької
Театр Леся Курбаса
Театр Лесі Українки
Перший театр
Львівський театр ляльок
Театр «І люди, і ляльки»
Львівський академічний театр «Воскресіння»
Театральний центр «Слово і голос»
Нижній Зал у Театрі Ляльок
Палац Гната Хоткевича
Центр Довженка у Львові
Львівський кіноцентр «Горіховий»
Історико-краєзнавчий музей у Винниках
Історико-етнографічний музей «Бойківщина» у Самборі
Заповідник «Тустань» в Уричі
Заповідник «Нагуєвичі» у Нагуєвичах
Дрогобицька солеварня
Музей «Дрогобиччина»
Музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича у Дрогобичі
Стрийський автовокзал
- Інфо й медіапартнери
Суспільне (Суспільне Культура, Українське радіо)
Лівий Берег
Українська правда
Твоє Місто
Zaxid.Net
Дивись.Інфо
радіо «Люкс»
Радіо Maximum
Радіо Nostalgie
Львівська пошта
Перший Західний
Радіо Перше
- Технічні партнери
Формат-Захід
Міський центр інформаційних технологій
Teracast Production
Медіа Львів
Young & Hungry production
- Люди поруч у проєктах та процесах
Ольга Коцька
Євгенія Нестерович
Вікторія Швидко
Луціє Ржегоржікова
Оксана Дащаківська
Анна Герич
Галина Шевчук
Володимир Шевчик
Іван Карбовник
Оксана Васьків
Софія Мінджала
Уляна Прокопович
Ґала Козютинська
Михайло Цімерман
Ольга Вовкогон
Олександра Шутова
Ольга Квасниця
Юрій Табака
Ірина Середа
Віталій Грабар
Роман Балук
Марія Масюк
Андрій Артим
Поліна Павлова
Олег Панов
Бюджет та фінанси
Бюджет ІСК — 6,7 млн грн.
Залучені кошти — понад 4 млн грн.
Наші грантодавці та спонсори:
- Міжнародний фонд «Відродження»
- Фундація ЗМІN
- Robert Bosch Stiftung
- Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові
- Польський інститут у Києві
- Kredobank
- Міністерство культури Чеської республіки
- Факультет образотворчого мистецтва Технологічного університету у Брно
- Фінський культурний фонд
Якщо говорити про місто загалом, то 18 грудня 2025 року Львівська міська рада ухвалила бюджет громади на 2026 рік. У ньому культура разом з освітою та спортом закріплена як один із п’яти пріоритетів розвитку Львова. Про те, як у Бюджеті-2026 розподіляються кошти на культуру, у нашому огляді «Гроші на культуру».