У межах конкурсної програми «Відповідальність бути», започаткованої та втіленої містом Львовом та Українським культурним фондом, переможцями стали 9 проєктів. Вони будуть реалізовані у Львові до кінця 2026 року. Що саме нас чекає — про це вчора, 9 липня, розповіли представники(ці) команд проєктів.
Як на початку розмови нагадала Юлія Хомчин, директорка Інституту стратегії культури, поява конкурсу «Відповідальність бути / Responsibility to Be» стала результатом співпраці УКФ та міста Львова. І це дозволило на державно-муніципальному рівні продовжити роботу з ідеями про культуру, запронованими у заявці Львова на титул ЄСК 2030 «Responsibility to Be» та зафіксованими у міській програмі Львова «Відповідальність бути / Responsibility to Be» на 2025-2030 роки, що інтегрує напрацювання цієї заявки у довгострокову культурну політику громади. Загальний бюджет конкурсу був 10 млн грн (із рівноцінними внесками Львова та УКФ).
Конкурсна програма «Відповідальність бути / Responsibility to Be» спрямована на підтримку культурних проєктів, що сприяють розвитку місцевої спільноти, партнерств та відповідальності. І проєкти, які перемогли в конкурсі, продовжують працювати з ідеєю «Відповідальність бути» та її фокусами «активного пам’ятання», «культури, що дбає» та «майстерні уяви». Це (пере)осмисленням спадщини і ролі важливих для України постатей, культурних феноменів міста і досвідів сьогодення, творення безбар’єрного суспільства в просторі культурі та через неї.
Деякі проєкти є частиною (етапом) тяглої та більшої історії: окремі з них продовжують попередні напрацювання у певному напрямі, інші — мислять себе початковою точкою чогось нового, що може стати сталою платформою у майбутньому. Серед подавачів проєктів-переможців є муніципальні інституції, навчальні заклади, громадські організації, приватне підприємство. Проєкти передбачають партнерства між різними інституціями та секторами, іноді — залучення іноземних учасників. Більшість із них запропонує як живі подієві формати, так і доступні онлайн матеріали й інструменти.
Тож знайомимося!
Проєкт «ЛНАМ: розархівація», який представив Тарас Лесів, проректор з науково-педагогічної роботи Львівської національної академії мистецтв, досліджує, як цей навчальний заклад від 1946 року й дотепер співтворив культурний та освітній образ Львова. В Академії зібрано й систематизовано багато матеріалу — і проєкт покликаний «розархівувати» їх, розповісти історію та історії ЛНАМ громаді та всім зацікавленим. Результат побачимо на виставці у Львівському муніципальному мистецькому центрі. Також буде серія усноісторичних інтерв’ю, публічна програма, удоступнена цифрова колекція.
«Львівська обітниця В. Григоровича-Барського» —цей проєкт присвячений 325-літньому ювілею письменника, вченого і мандрівника Василя Григоровича-Барського (1701-1747). У 23 роки саме зі Львова він вирушив у свою паломницьку подорож по світу, яку описував у щоденнику впродовж майже чверті століття. Проєкт, за словами представника команди проєкту Анатолія Сєрикова, головного редактора журналу «Пам’ятки України», сприятиме поверненню Україні імені й інтелектуальної спадщини В. Григоровича-Барського, адже її століттями привласнювала росія. Передбачено оцифрування оригіналів XVIII століття (щоденника, листів і малюнків), створення наукового цифрового архіву, мультимедійного сайту, туристичного маршруту з АR-мітками. Також проведуть науковий симпозіум.
У фокусі проєкту «Дзиґа: живий архів» — створення відкритого цифрового архіву одного зі знакових культурних явищ Львова та України — Мистецького об’єднання «Дзиґа». Команда проєкту працюватиме над збереженням та систематизацією матеріалів і свідчень про діяльність об’єднання, яке суттєво впливало на актуальні культурні процеси і формування культурних середовищ міста. Усе це буде розміщено на вебплатформі, де кожен причетний зможе поділитися і своєю історією про «Дзиґу», додати архівне фото тощо, розповіла Анастасія Чупринська-Змій, координаторка проєкту (Мистецька рада «Діалог»). А почати ділитися артефактами й свідченнями можна вже 18 липня — на події «Феномен Дзиґи». У межах проєкту на осінь запланована виставка плакатів подій «Дзиґи» від 1993 року.
А от команда проєкту «Мистецтво боліт: Торфовище» пропонує спільно продовжити (бо воно вже триває) дослідження торфовища Білогорща як складової міського краєвиду. За словами Богдани Брилинської, заступниці директора ЛКП «Львівське радіо», проєкт є спробою змінити антропоцентричне сприйняття ландшафту, поглянути на торфовище як на живу лабораторію та розкрити його екологічну та безпекову роль. Саме цьому служитиме відеоподкаст, де, наприклад, із філософом говоритимуть про людський страх перед природою, з науковцем Державного природознавчого музею— про кліщів. У найширшому контексті проєкт є майданчиком для перетину екології, мистецтва, спільнотворення.
Проєкт «Кіно для кожного та кожної» продовжує роботу Львівської муніципальної бібліотеки в напрямі забезпечення доступності культурного продукту. Конкретно у цьому проєкті йдеться про кількаденну програму кінопоказів з аудіодискрипцією та розширеними субтитрами, що дозволяє переглянути кіно людям із порушенням зору та слуху. Буде й подія про інклюзію в культурі. Адже загалом проєкт привертає увагу до теми безбар’єрності. Як каже Віра Карпінська, проєктна менеджерка ЛМБ та ГО «Доступне кіно», важливо навчитися відразу, на початковому епапі, думати про доступність продукту (а не адаптовувати його пізніше), сприяти залученню до культурного й соціального життя людей з інвалідністю. Це також і про відповідальність перед українськими захисниками й захисницями, наголосила спікерка.
Український католицький університет пропонує переосмислити й актуалізувати постать митрополита Андрея Шептицького як «культурного філантропа, фінансового генія та духовного патрона Галичини». У мистецько-просвітницькому проєкті «Бієнале Шептицький: відповідальність бути» нас чекає артпрограма, аудіоподкаст, фокус-форум «Меценат: культуротворці під опікою Шептицького». Також команда готує такий цікавий формат, як квест-паломництво «Шлях Андрея». Вона має амбіцію об’єднати довкола проєкту близько ста інституцій-партнерів, розповіла Ярослава Яковлєва, керівниця культурних програм і проєктів Центру Шептицького УКУ.
«Вимір Театру Лесі Українки: шоукейс» — пілотний проєкт для представлення досвідів українського театру в часі війни. Шоукейс продемонструє вистави Театру Лесі Українки за 2020–2025 роки, і будуть публічні розмови про перспективи розвитку українського театру. Планують запросити близько 70 учасників з України та Євроосюзу. У Театрі Лесі Українки бачать проєкт як майданчик для нетворкінгу та розвитку спільноти. В перспективі, з кожною новою едицією, «Вимір…» планують масштабувати — із залученням театрів Львова, далі України та зробити його «точкою тяжіння» для фахівців з усього світу, зазначила Вікторія Швидко, керівниця проєкту, заступниця директорки-художньої керівниці з розвитку Театру Лесі Українки.
«Книга смаків Львова: єврейські сторінки» — це культурний маршрут, який через гастрономію відкриває єврейську культурну спадщину Львова як частину спільної міської пам’яті. Завдяки проєкту мешканці та гості Львова зможуть прогулятися пізнавальним маршрутом із 6–8 локацій, запланована серія аудіоісторій та публічних подій. Водночас буде доступна цифрова платформа з інтерактивною мапою та медіабібліотекою. І цей інструмент у майбутньому може доповнюватися, а ширше — відкриває простір для розмови про різноманіття місцевої спадщини, зокрема і внесок українців, які оселилися у Львові за роки повномасштабної війни росії проти України. Проєкт представили Маріанна Душар, дослідниця галицької кухні, авторка проєктів «Пані Стефа» та «Seeds&Roots», та Льола Ланда, шефиня кафе «Jerusalem», ведуча гастрономічних подій.
Тим часом ГО «Сихів Медіа» готує фестиваль вуличних культур, що об’єднає графіті-фестиваль, хіп-хоп перформенси, змагання із брейкдансу. Для стріт-арт об’єктів планують зокрема використати мобільні носії, які потім можна брати в роботу повторно. Серед важливих аспектів — інтеграція комеморативних практик з допомогою стріт-арту. Проєкт «АЛЯРМ — графіті фестиваль вуличних культур» позиціонують як майданчик зокрема для молодих митців: художників, танцівників і т.д., планують також запросити військових та ветеранів Цьогорічна едиція продовжить тривалу історію «Алярму» — найбільшої події у світі графіті України: від 2015-го фестиваль зо 20 разів збирав сотні артистів у різних містах країни. Фестиваль популяризує вуличне мистецтво й вуличні культури, діалог з міським середовищем і переосмислення міських просторів. Проєкт представив Тарас Довгалюк із мистецького кластера «Фарбований лис».
Зауважимо, що на цьому етапі переговорна процедура УКФ із командами деяких проєктів-переможців ще триває.
Зустріч-презентація проєктів відбулася у Домі Звуку (просторі ЛКП «Львівське Радіо») і стала для їхніх команд не лише нагодою представити свої ідеї потенційній аудиторії, а й познайомитися між собою.
Як у підсумку зазначила Юлія Хомчин, від результатів реалізації проєктів залежатиме, у яких форматах надалі, до 2030-го, працюватиме муніципальна програма «Відповідальність бути», а також ймовірність майбутньої співпраці з Українським культурним фондом.