Нещодавно, 5 лютого, відбулася зустріч представників культурного середовища Львова із напрацювання концепції мистецького простору кам’яниці на пл. Ринок, 42: восени 2019-го нежитлові приміщення будівлі було передано в оренду управлінню культури департаменту розвитку Львівської міської ради для створення там мистецького простору. Зібралося приблизно 40 дієвців культури: дехто поділився своїми ідеями щодо ймовірного наповнення простору на Ринку. Роботу продовжать 15 лютого, долучитися може кожен(на) зацікавлений(а), заповнивши заявку.

Директорка департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда розпочала з того, що у місті є декілька нових просторів, ідейно-функціональне бачення яких певною мірою вже означене: муніципальна галерея на Стефаника, коворкінг на площі Ринок, простір для мистецьких резиденцій на Свенціцького. Відтак кам’яниця на Ринку, 42 має запропонувати щось відмінне від цих проєктів, особливе і нове для нашого міста.

Можна було почути різні думки. Віталій Кирилів (Hochu Rayu) озвучив питання про те, чи цей майданчик на Ринку, 42 мав би відповідати на актуальні запити, зокрема у напрямі міського дизайну, чи він — суто для культурних дієвців, художників, мистецтва. Інший аспект — взаємодія з туристом. Павло Гудімов (Я Галерея) зазначив: площа Ринок є місцем найбільшої концентрації туристів, тож необхідно думати про  комунікацію з гостем міста. Така комунікація, на думку соціологині Наталі Отріщенко (Центр міської історії), може відбуватися через залучення відвідувачів (байдуже, містян чи гостей) до процесів, а не обов’язково і не лише через «споглядання культури».

Багатьом сподобалась ідея такої «відкритої лабораторії», де експериментують у культурі. Декілька присутніх найцікавішим варіантом і тематичним пріоритетом для кам’яниці №42 вважають нові (принаймні для українського контексту) і не представлені у Львові комплексно напрями мистецтва, як-от медіа-арт, art&science.

Серед цікавих прикладів новаторських підходів куратор проєкту, мистецтвознавець Богдан Шумилович згадав зокрема медіа-центр мистецтв у Ліверпулі FAСT, експериментальну лабораторію SymbioticA при Університеті Західної Австралії (щоправда, у нас важко уявити такий майданчик «біомистецтва», із використанням різних біологічних технологій та процесів).

Серед озвучених для Ринку, 42 ідей також: створення аукціонного дому й акцент на промоції сучасного мистецтва, підтримці митців й відповідному позиціонуванні міста на арт-ринку (Христина Береговська, начальниця міського управління культури), ком’юніті-арт-центр — фактично місце зустрічі й взаємодії митців і містян для спільного вирішення актуальних питань, скажімо, в різних районах міста (Зоряна Рибчинська, УКУ). Дехто, як художник Володимир Кауфман чи Богдана Брилинська (Львів — місто літератури ЮНЕСКО) наголосили на важливості комунікації у проєкті. Митці, закономірно, цікавляться, чи можна буде у просторі кам’яниці реалізовувати власні проєкти (Михайло Барабаш).

У цілому чи не всі хотіли б бачити на Ринку міждисциплінарний, експериментальний, гібридний мистецький майданчик. Для міста він мав би бути інструментом комунікації зі світом: ідеться про залучення іноземних фахівців і художників, спільні  проєкти. Дехто підтримує ідею річного кураторства, яку озвучив Володимир Бєглов (Освітній центр з прав людини).

Усі висловлені, як і ймовірні нові, міркування потребують критичного й комплексного опрацювання. Інструментом для цього обрали британську ділову гру «Місто майбутнього», яку використовують у низці європейських країн. Цей підхід дозволяє залучити різних людей, розглянути низку варіантів.

Отож до напрацювання ідеї простору на Ринку, 42 буде залучено 25 осіб: 5 груп по 5 осіб. У кожній — представники різних професійних сфер (музика, перформативне, візуальне мистецтво, ін.), а також районів Львова, зазначив Богдан Шумилович. Кожна група розгляне декілька ідей, з яких обере і запрезентує одну. Із-поміж  озвучених 5 бачень учасники проголосують за одне. Саме воно має стати основою концепції мистецького простору, яку розроблятимуть у березні. У квітні запропонують візуалізацію, на травень запланована подача на розроблення проектно-кошторисної документації. Установа мала б бути створена у серпні – вересні. Але деякі активності там заплановані ще до того: на квітень, а також на липень-серпень 2020-го.

IV трієнале сучасного мистецтва Український зріз.
жовтень 2019

ІСК вважає простір на Ринку, 42 дуже важливим як для культурного середовища, так і для Львова в цілому. Нагадаємо, завдяки консолідованій позиції представників культурної спільноти Львова, в тому числі й ІСК, остання незадіяна кам’яниця на площі Ринок у 2019-му віддана на потреби культури: у вересні всі охочі прибрали простір кам‘яниці, далі сесія ЛМР підтримала передачу простору в оренду міському управлінню культури для створення мистецького центру. У жовтні в кам’яниці відбулася перша культурна акція — кураторський проєкт сучасного мистецтва «Український Зріз», що відбувся у рамках Конгресу культури “Перехід 1989”.

Підготувала Ірина Шутка


Поділитися