23 листопада в Інституті стратегії культури відбулася модерована розмова «Наглядова рада Українського культурного фонду: сформувати, аби довіряти». Попереду два важливі місяці, впродовж яких визначиться, якою буде наглядова рада УКФ. І позиція дієвців впливає на це.
На зустрічі йшлося як про мериторичні питання, як-от довіра (її відновлення, збереження) до Наглядової ради Фонду й самої інституції, роль дієвців культури у зміцненні УКФ, а також конкретно про сам процес формування нової НР та можливості участі в ньому представників(ниць) громадських організацій і закладів культури.
Ця подія відбулася в межах дискусійної платформи Конгрес Культури за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Формування нової Наглядової ради УКФ — в активній фазі. У складі цього важливого органу управління УКФ передбачена участь представників(ниць) громадського сектора та інституцій культури — і до 26 грудня триває прийом документів від закладів культури та громадських об’єднань для обрання відповідної частини НР Фонду.
Участь у зустрічі взяли:
– Галина Григоренко, культурна менеджерка, заступниця Міністра культури та інформаційної політики України (2022-2023);
– Ярослав Петраков, експерт проєкту «Відновлюємо Україну разом», гендиректор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МКіП (2018-2023);
– Володимир Воробей, директор агенції економічного розвитку PPV, консультант зі стратегій, експерт та програмний менеджер;
– Григорій Баран, директор програми «Соціальний капітал», Секретар Правління Міжнародного фонду «Відродження»;
– Ольга Сагайдак, культурна менеджерка, співзасновниця Dofa fund: cultural networking, представниця Українського Інституту у Франції (онлайн);
– Ірина Подоляк, голова правління Коаліції дієвців культури, директор з розвитку центру антикорупційних розслідувань NGL.media / модераторка.
Нотатки за підсумками розмови:
- про контекст (оновлення стратегії УКФ)
УКФ існує 6 років, є усталеною інституцією щодо команди, процесів, певної репутації. Етап розвитку УКФ припав на буремні роки — ковіду й війни, що сильно відобразилося на динаміці цільових аудиторій та кінцевих бенефіціарів. В умовах війни варто очікувати, що в найближчі роки УКФ формуватиметься з донорських джерел (Ярослав Петраков);
- про контекст (частина ІІ + трохи цифр)
Нині до УКФ є величезний запит на грантову підтримку: у 2022-му обсяг цього запиту становив 5 млрд грн, тоді як на 2024-й для Фонду передбачено 150 млн грн (Галина Григоренко). Власне, цей масштаб запиту 2022-го перевищив видатки на культуру в Україні на національному рівні. Водночас співвідношення абсолютних видатків на культуру в Україні й рф — 1:40 (!). Тож Україна має принаймні утричі наростити якість і кількість україномовного культурного продукту в найближчі роки (Ярослав Петраков);
- про роль Фонду для сфери
УКФ не є просто джерелом підтримки, ресурсу, за роки функціонування він став механізмом інституціалізації незалежного сектору культури, посилення закладів культури різного рівня підпорядкування, стимулом розвитку нового мистецького й культурного продуктів, сприяючи розвитку партнерств у середовищі (між дієвцями культури для участі в конкурсах УКФ) й будучи навчальним майданчиком у роботі з грантовими програмами, що важливо на шляху інтеграції України з ЄС (Галина Григоренко);
- про роль Фонду для суспільства
УКФ — це державний інвестор (визначення із початків діяльності Фонду): ідеться про інвестування у національну безпеку, стійкість суспільства, можливість уявляти майбутнє та рефлексувати минуле — і, власне, бути єдиним народом (Галина Григоренко);
- про роль Фонду для сфери й суспільства
Увага до питання про Наглядову раду УКФ засвідчує, наскільки цінним є Фонд для нашої культури й суспільства, якою важливою є його роль і якою мірою спільнота готова включатися у поточний процес. Довіра — дуже тонка матерія, яку важко намацати, але дуже легко втратити — і потім дуже складно відновити (Григорій Баран);
- про відповідальність дієвців (тобто кожного із нас) за інституції
Ми маємо вчитися плекати інституції. Не відвертатися від них, якщо вони сьогодні нам не допомагають, а думати і грати в довгу. УКФ — інституція, що має бути для української культури й суспільства на довгі роки. Тому його занепад — це загроза повернутися в минуле, до радянських управлінських методів. Довіру до УКФ варто плекати й тому, що нині реальний бізнес і сфера культури почали перетинатися, і бізнес розуміє: культура додає громаді, від локального рівня до національного (Галина Григоренко);
- що має робити НР УКФ (відповідь Галини Григоренко):
Три речі — посилення довіри до інституції, її спроможності та фандрейзинг. НР є інструментом для посилення стійкості інституції, демократичних процесів та прозорості, забезпечує баланс різних сторін, працює на зростання довіри до інституції та формування її репутації (Галина Григоренко);
- що має робити НР УКФ (бачення Володимира Воробея):
Є три ключові функції НР УКФ (як і будь-якої НР). Перша — пильнувати ті функцію та роль інституції, для яких вона була створена. Друга — наводити різкість дирекції (на те, що треба робити). Третя — підтримка щодо залучення для інституції ресурсів у різних секторах (комунікації, донори тощо). Для цього у наглядових радах формують комітети, і окремий член НР має свою «зону відповідальності» (він не має бути скрізь). Члени НР також несуть фідуціарний обов’язок — обов’язок діяти в інтересах тих секторів, які вони представляють, які їх делегують. Загалом НР — не тільки дорадчий орган, а має право, виконуючи свої функції, конфронтувати з дирекцією. Найгірше — флегматична і «трофейна» (номінальна, для резюме) наглядова рада (Володимир Воробей)
- що має робити НР УКФ (міркування Ольги Сагайдак):
НР є дорадчим органом і має бути охоронцем філософії інституції. Коли ж ми висуваємо до НР занадто багато вимог, функцій, їхнє задоволення виглядає нереалістично. В основі має бути презумпція невинуватості й довіри до фахівців і тих, хто формує дорадчі органи (Ольга Сагайдак)
- про формування НР УКФ (алгоритм і контекст):
НР УКФ складається із 9 осіб; 8 із них подаються й призначаються за квотами — по 2 від громадського сектору, закладів культури (їх в Україні 33 тис. із кількістю працівників понад 200 тис.), центрального профільного органу виконавчої влади, тобто МКіП, та Президента (офісу Президента). 9-м стане голова НР. Зараз — до 26 грудня 2023 року — триває прийом заявок кандидатів у члени НР. А згодом буде оголошено прийом заявок на «голосувальників» за кандидатів у члени НР УКФ від ГО й закладів культури (осіб, уповноважених закладом культури чи громадським об’єднанням брати участь у рейтинговому інтернет-голосуванні з обрання до складу НР Фонду представників закладів й ГО у сфері культури), голосування триватиме два тижні. Тож зараз важливо готуватися і подбати про висунення «голосувальників», як і загалом забезпечити «високу явку на виборах» НР УКФ (Галина Григоренко). Нова НР буде сформована до 19 січня 2024-го — на три наступні роки. Механізму відкликання членів НР немає (Ірина Подоляк);
- як і на яких засадах працює НР УКФ
НР має збиратися мінімум 4 рази на рік у Києві (під час ковіду практикували онлайни). Члени НР працюють на громадських засадах, не отримуючи винагороди за свою діяльність (законом «Про УКФ» передбачена компенсація витрат, пов’язаних з виконанням повноважень членів НР). Можливі конфлікти інтересів (скажімо, НР із певних причин належить розглянути проєкт організації, до якої дотичний один із членів ради), проте цього не слід боятися, адже є механізми врегулювання таких ситуацій. Члени НР мають подавати декларації (Галина Григоренко);
- потреба у змінах (міжінституційна взаємодія + законодавство)
Потрібна конструктивна взаємодія між МКіП, НР і Дирекцією УКФ, адже нині між ними є «хронічний рольовий дисбаланс» (Ярослав Петраков). Водночас важливою є консолідація інституцій культури, як-от УКФ, Український інститут книги, Український інститут, Інститут національної пам’яті (Ольга Сагайдак). Адже деякі виклики й труднощі в роботі дієвців (як-от проєктний цикл в межах бюджетного року, платежі через казначейство) мають всезагальний характер і не є суто проблемою грантоотримувачів УКФ. І в цьому контексті одне із завдань НР УКФ — сприяти, адвокувати внесення змін у законодавство про Фонд, вирішення його проблем (нині Фонд не має власного приміщення, численність команди, рівень оплати праці фахівців УКФ зберігається від 2018 року, тоді як обсяг навантаження й запитів до інституції дуже зріс) (Ярослав Петраков).
Переглянути відеозапис події можна тут: https://bit.ly/3uuZBgX.
Закон України «Про Український культурний фонд» тут, статті 6 та 7 розкривають питання формування та функцій Наглядової ради: https://bit.ly/40UE6lH.