У 2019 році Інститут стратегії культури (ІСК) розпочав моніторинг реалізації Стратегії культури Львова 2025. Його першим етапом стало документування організацій та ініціатив, які формують культурний ландшафт міста, — з результатами цього онлайн-опитування можна ознайомитись тут.
Наступним було заплановано серію серію глибинних інтерв’ю з дієвцями, які у Стратегії відповідають за її втілення. Інтерв’ювання мало на меті з’ясувати структуру середовища культури
міста, а також процеси, які його формують. Застосування цього методу дозволяє відповісти на питання про те, в який спосіб представники влади, бізнесу, освіти, менеджменту культури і різних сфер мистецької практики взаємодіють між собою, яким чином залучають до своїх проектів мешканців і мешканок міста, як планують свою роботу, де шукають фінансування, як навчаються і приймають рішення, як оцінюють потенціал культурної спадщини. Цей метод дає доступ до розуміння процесів, а не лише їхньої фіксації.
У розробці методології команда дослідження орієнтувалася на пріоритети, які зазначені у Стратегії культури Львова 2025:
• реформування культурних політик (створення умов та інструментів ефективної діяльності в сфері культури)
• учасництво (залучення мешканців і мешканок до творення культурного життя міста та формування співвідповідальності за його якість)
• комунікація (налагодження горизонтальних і вертикальних зв’язків між діячами, що впливають на сферу культури)
• освіта (модернізація системи формальної освіти, а також підтримка і
розвиток неформальної культурної освіти у форматі «навчання впродовж життя»).
До інструментарію, за яким здійснювалось інтерв’ювання, були включені ті теми, які фігурують у стратегічних цілях:
• децентралізація культури (розбудована сучасна культурна інфраструктура у всіх районах міста, створені активні культурні громадські простори)
• відповідальне ставлення до культурної спадщини
• інноваційна міждисциплінарна культурна освіта, інтегрована на всіх освітніх рівнях, орієнтована на всі групи населення; культура як простір діалогу та ефективне фінансування та управління у сфері культури.
Ми враховували означені пріоритети й цілі та окреслили цільовою аудиторією представників і представниць влади і бізнесу, освітян і освітянок, менеджерів і менеджерок культури та окремих митців і мисткинь, які у Стратегії зазначені як ключові дієвці. З ними ми проводили глибинні напівструктуровані інтерв’ю. Усього ми записали і розшифрували 30 розмов:
• сім із керівниками і керівницями інституцій культури (муніципального, обласного і національного підпорядкування)
• шість із менеджерами і менеджерками культури, які є самозайнятими або працюють у третьому секторі
• п’ять із індивідуальними митцями і мисткинями
• п’ять із представниками і представницями бізнесу, а саме мистецьких івент-агенцій і культурних індустрій
• чотири розмови із посадовицями, до чиїх обов’язків входив або входить розвиток сфери культури у Львові та регіоні
• три з освітянами і освітянками у сфері формальної культурної освіти
різних рівнів (початкової і вищої).
Для усіх груп був розроблений загальний питальник, який модифікувався залежно від сфери заангажування оповідачів і оповідачок. Ключові блоки, які були спільними для усіх, охоплювали такі теми: розвиток середовища культури Львова (хто його творить, як воно змінюється, які перспективи на найближчий і віддалений період), прийняття рішень у сфері культури, співпраця між інституціями й індивідуальними дієвцями, планування культурно-мистецьких подій, комунікація з різними аудиторіями і потреби у навчанні, збереження культурної спадщини.
Ознайомитись із документом можна тут:
Культура у Львові та для Львова