У серпні 2022 року Інститут стратегії культури спільно із литовськими партнерами — організацією Kaunas 2022 — та Посольством Литовської Республіки в Україні проводять мистецьку резиденцію у Каунасі. Учасницею стала мисткиня, кураторка, культурна антропологиня і есеїстка з Донецька Лія Достлєва.
У своїй творчості та дослідницькій практиці Лія Достлєва найчастіше звертається до теми травми, постпам’яті, історії, суб’єктності і репрезентації вразливих груп. Учасниця виставок і проєктів в Україні, (Дніпро, Київ, Одеса), Польщі, Німеччині, Угорщині, Киргистані, Данії, Австрії та ін. Вибрані проєкти:
«Black on Prussian Blue» (2020), «Мені досі соромно викидати їжу» (2018), «Зализуючи рани війни» (2016 – 2021) — спільно із Андрієм Достлєвим, серія текстильних скульптур (2017 – 2021), ляльки «Песиголовці Донбасу», серії колажів «Реконструкція пам’яті», «Темрява», «Чорний ландшафт» та ін. Зокрема у 2019 році відео документація перфомансу Лії «Безперервність» була представлена на 4 трієнале сучасного українського мистецтва Український Зріз «Обряди переходу», що організовував ІСК в рамках Конгресу культури.
Про Відбудову для майбутнього
Темою резиденції є «Відбудова». Означення, яке сьогодні звучить в українському дискурсі чи не найчастіше, коли йдеться про майбутнє. Архітектурна, інфраструктурна, практична та функціональна відбудова міст і домівок, а водночас і метафорична відбудова —країни, спільноти, нації і культури. Попри смерть, травми та насильство, жахливі руйнації і втрати, які принесла в життя українців війна, сила говорити та думати про майбутнє — є.
Ми говоримо про відновлення втраченого з перших днів, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Важливим і добрим знаком є те, що нинішні плани на майбутнє в Україні починаються не зі слів «коли закінчиться війна», а зі слів «коли ми переможемо». І першою ланкою масштабної відбудови має стати відновлення стін і даху — адже принаймні це є тим, що можна відновити буквально.
Так, українській мисткині було запропоновано створити мистецький твір-висловлювання на тему актуальних воєнних дій в Україні через метафору відбудови. Створений у Каунасі протягом серпня та презентований у вересні, твір Лії Достлєвої буде презентований також і у Львові. Лією була створена серія текстильних «істото-рослин», що апелюють водночас і до особливостей місцевої архітектури, але водночас і до теми біженців.
«Це була робота з текстильними скульптурами, що натхненні декоративними елементами каунаської забудови міжвоєнного періоду. Мене зачарувала історія «Архітектури оптимізму» [модерністична архітектура Каунаса 1918-1940 років] і те, як деякі патерни й орнаменти, зокрема рослинні, котрі використані в декоруванні будівель, виводились із традиційного одягу й текстилю, щоб підкреслити національну ідентичність та через архітектуру інтегрувати культурну спадщину в міський простір. Я адаптувала деякі з цих візерунків і повернула їх у текстильну форму, дозволивши їм при цьому рости, розвиватися та змінюватися, ніби їх залишили у дикій природі і вони набули своєї сили. Я створила уявні казкові істоти/рослини, що ненав’язливо апелюють до «Архітектури оптимізму», формуючи зв’язки між культурою і природою, тілом та архітектурою, людиною й нелюдським.…
Для мене важливо було відійти від будь-яких очевидних рішень і особливо від прямого зображення війни чи речей, пов’язаних із війною. Говорити про травму, не показуючи її, — це той підхід, який я використовую тривалий час, відколи почала працювати з травмою взагалі,» — ділиться Лія.