Директорка Інституту стратегії культури Юлія Хомчин взяла участь у міжнародній конференції Open Culture! Подія відбулася 29-30 травня у Братиславі та зібрала спікерів з різних країн Європи для розмови про виклики «у світі, де мистецтво політизується, а політика радикалізується» (як зазначено в описі однієї з розмов).
Мета конференції, організованої платформою Open Culture! (Otvorená Kultúra!), — дослідити інструменти для зміцнення культури в усіх її формах у складні часи, зміцнити співпрацю між країнами-членами Європейського Союзу та їхніми культурними середовищами, сформувати колективний тиск на законодавців ЄС для подолання актуальної кризи в культурному секторі низки країн Об’єднаної Європи. Захід відбувся під патронатом Європейського парламенту.
Якою є культура під час війни
Юлія Хомчин як керівниця ІСК, депутатка Львівської міської ради, секретар профільної депутатської комісії розділила майданчик дискусії «Вільні міста та культура» з представниками інших міст-членів платформи Пакт вільних міст (Львів приєднався до неї два роки тому). Це міський голова Братислави, співзасновник Free Cities Pact Матуш Валло (Matúš Vallo) та заступник мера Любляни, президент культурного форуму Eurocities Деян Црнек (Dejan Crnek). Модерувала розмову Eva Mihočková (Slovak Foreign Policy Association).
Говорили про підтримку на місцевому рівні культури і творчої свободи перед актуальними викликами, як поширення популізму, війна, негативні антидемократичні процеси у Європі та глобально.
Директорка ІСК розповіла про те, як змінилася українська культура під час війни: культура трактується як частина національної безпеки, стає простором опору, підтримки й утвердження місця України у Європі, а для Львова є й важливою у побудові екосистеми людяності, адже місто нині є одним з осередків реабілітації для українських захисників і тих, хто постраждав від російської агресії. Йшлося про ключові пріоритети Львова під час війни (серед яких і освіта та культура), про культуру як простір роботи з досвідами війни, а відтак — турботи, зцілення, інклюзивності.
Торкнулися зміни обличчя міста від 2022-го: тут попри все відкриваються нові артпростори й культурні ініціативи, релоковані з Харкова, Маріуполя та інших міст дієвці продовжують свою діяльність, а чимало вимушених переселенців з різних міст України знайшли новий дім. Нині Львів є Молодіжною столицею Європи 2025, має Молодіжну стратегію до 2035 року (де «культура — це база»), у місті з’являються нові молодіжні центри. Водночас окремо Юля наголосила на тому, що стоїть за життям тилового міста: як багато людей, зокрема з культурного сектору нині воюють, чимало з них — загинули; тепер спільноті належить із вдячністю пам’ятати їх та їхній вчинок.
У цьому контексті важливим акцентом стала тема участі Львова у конкурсі ЄС «Європейська столиця культури 2030», підготовка до фіналу восени і власне концепція міста «Відповідальність Бути»: як, навіть пройшовши війну, залишитися людиною? Львів є першим українським містом, що долучилося до відомого конкурсу із 40-річною історією.
Керівниця ІСК також поділилася, в чому бачить потенціал до змін у сфері культури: це зокрема муніципальна культурна дипломатія, тісніша інтеграція культури й освіти, заснування міської резиденційної програми для митців та культурних діячів, підтримка сучасного мистецтва й інноваційних мистецьких практик.
Як захистити свободу творення та демократію у Європі
Загалом упродовж двох днів учасники конференції розкривали низку важливих і в дечому тривожних тем, апелюючи найбільшою мірою до досвіду Словаччини, хоча не оминаючи увагою й реалій інших країн. Ішлося зокрема про наслідки й загрози бюджетних скорочень для культурної сфери у низці країн-членів ЄС, спроби політиків-популістів взяти під контроль культурний сектор і прогресивне мистецтво, ризики згортання громадянських свобод та прав на свободу зібрань і вираження поглядів, зростання ультраправого популізму та вплив російської пропаганди в ЄС.
Обговорювали перспективи доступу сектору ККІ до програм фінансування ЄС, а також «Культурний компас» Європейської Комісії (Culture Compass) — довгострокову стратегічну рамку, що визначатиме роль культури у формуванні політик ЄС (її ухвалення очікується до кінця 2025-го).
За підсумками Open Culture! 2025 прийнято Братиславську декларацію, адресовану керівництву Європейського Союзу. Це колективний заклик зреагувати на негативні щодо культури процеси, котрі мають деструктивні наслідки для суспільств та демократії у низці держав-членів ЄС. Ідеться зокрема про запровадження правил щодо прозорості й попередження політизації розподілу державного фінансування для сектору культури, захист незалежних митців та свободи творчості. А відтак запропоновано розробити та впровадити спеціальний правовий інструмент під назвою «Європейський акт про свободу творчості» (European Artistic Freedom Act), який би забезпечував послідовний захист культурних свобод та верховенства права в усіх державах-членах ЄС.
Тут можна ознайомитися із Братиславською декларацією.
Фото: Šimon Lupták / Open Culture!