30 вересня у рамках проєкту з напрацювання моделі міського фонду культури на прикладі Фонду культури Львова відбулася онлайн-розмова «Що нам \ місту \ культурі \ суспільству \ дають фонди».
До зустрічі долучилися:
\ Юлія Федів, виконавча директорка Українського культурного фонду
\ Євгенія Мазуренко, директорка Zagoriy Foundation
\ Оксана Дащаківська, керівниця Західноукраїнського представництва МФ «Відродження»
\ Божена Пеленська, директорка Jam Factory Art Center і Harald Binder Cultural Enterprises.
\ модерація — Богдан Шумилович, керівник проєктів публічної історії Центру міської історії, мистецтвознавець.
Говорячи про місію МФ «Відродження» як розвиток відкритого громадянського суспільства, Оксана Дащаківська нагадала, що Фонд розпочинав з культурних ініціатив (як підтримка перекладів) і повернувся до них із початком війни у 2014-му, адже культура є «інструментом для порозуміння», сприяє розвитку комунікації всередині суспільства і творенню довіри. Нині Фонд має програму «Соціальний капітал», як інструмент перевірки актуальності ідей використовує спільнокошт.
Божена Пеленська говорила про мотивацію іноземця-швейцарця Гаральда Біндера — інвестувати у розвиток сучасної культури і науки в Україні: створення Центру міської історії, а у 2015-му — заснування Harald Binder Cultural Enterprises і старт проєкту арт-центру «Фабрика повидла» у районі Підзамче. Ідея «Фабрики» постала завдяки комплексу факторів: був простір із культурною цінністю, наявність ресурсів та розуміння, що у Львові бракує інституцій з розвитку сучасного мистецтва. 2017-го також засновано програму грантів Гаральда Біндера для підсилення незалежного культурного сектору.
Українські меценатські традиції надихають родину Загорій, розповіла Євгенія Мазуренко. Місія Фонду родини Загорій — розвиток культури благодійності, а це долучення кожного до благодійництва, популяризація тренда меценатства. У Фонді бачать потребу «зрощувати своїх внутрішніх фундаторів», потенціал родинних фондів, кооперуватися. Прикладом є підтримка культурних проєктів (на цей момент 2-х) у співпраці з УКФ — це можливість поєднати свої ресурси й експертну, адміністративну функції партнера. Крім того Фонд підтримує й об’єкти (проєкт із осушення фундаментів і стін Софії Київської), підтримує дослідження тем благодійності та довіри до благодійних організацій.
Юлія Федів говорила про УКФ в контексті держави, в екосистемі Мінкульту й інфополітики. ЯК державна інституція Фонд на конкурсних засадах підтримує як державні й комунальні установи, так і неурядовий сектор. УКФ має стратегію до 2021 року: 14 конкурсних програм спрямовані на творення якісного українського культурного контенту як площини для творення сенсів і репрезентації України у світі. За три роки підтримано понад 1000 проєктів — від малих локальних до міжнародних, на території всієї країни. Нині УКФ як медіатор ретранслює потреби й запити спільноти державі. Цей запит відчутно переважає над пропозицією — це проєкти на понад 3 млрд грн до 200, 700, 400 млн грн на рік (це бюджет УКФ у 2018, 2019 і 2020 відповідно). Стратегічна ціль Фонду — створити екосистему державної та локальної підтримки культури, диверсифікація джерел фінансування й кооперація з різними партнерами, ефективна регуляторна політика для сектору. Перспективу вбачають у тому, щоб на 50% УКФ наповнювався з держбюджету, решта — від приватних, міжнародних фондів тощо.
Про те, як фонди формують експертне середовище, як оцінюють проектні заявки та їхній суспільний імпакт (що не є швидко і легко вимірюваний), про ідеї поширення кращих світових практик філантропії та розроблення програми навчання і сертифікації експертів дивіться у відеозаписі розмови.
ІСК втілює проєкт «Можливості та механізми створення міських фондів культури» у партнерстві з агенцією PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради.
Більше про проєкт дізнавайтеся тут: http://fond-cultury.isc.lviv.ua/.