Недавно, 12 березня, у межах напрацювання нової стратегії розвитку Львова відбулася секторальна зустріч із середовищем культури Львова, яку організували Інститут міста та ІСК. Учасники говорили про культуру міста нині, зокрема пріоритети на два найближчі роки в контексті шести стратегічних напрямів Стратегії розвитку культури Львівської громади 2035.
Робота сесії була організована у форматі фасилітованих тематичних обговорень за принципом World Café, що передбачає ротацію учасників між тематичними групами та колективне напрацювання ідей. Тематичні напрями відповідали шести стратегічним напрямам Стратегії розвитку культури Львівської МТГ до 2035 року (Стратегія 2025).
У межах кожного напряму учасники аналізували наявний портфель проєктів та ініціатив Стратегії 2035 (тобто узгоджений перелік взаємопов’язаних проєктів і програм, що формується відповідно до операційних цілей та наскрізних пріоритетів із врахуванням ресурсів та потреб громади) та формували пропозиції щодо його змін, а також визначали пріоритетні проєкти й заходи на короткострокову перспективу — 2026—2027 роки. Результатом роботи стало напрацювання узгоджених пропозицій до портфеля проєктів Стратегії 2035.
Нижче фіксуємо пріоритети, визначені культурним середовищем Львова на 2026–2027 роки за кожним зі стратегічних напрямів Стратегії 2035.
1. Культура як чинник національної безпеки
Учасники визначили необхідність розробити протоколи безпеки для культурних подій та провести аудит безпеки в інституціях культури. Пріоритетом також є запуск освітніх програм про роль культури для сектору безпеки та проведення навчань для працівників силових структур у партнерстві з навчальними закладами. Важливою вважають підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток медіаграмотності, критичного мислення, громадянської відповідальності.
2. Людський капітал та освіта
Серед пріоритетів — запуск освітнього проєкту «Культура зблизька» для школярів (інтерактивні заняття, візити до культурних інституцій), розвиток медійних форматів про культуру. Тут також фігурує створення Дому літератури як простору подій і резиденцій, зокрема із залученням ветеранів. Актуальною у середовищі вважають підтримку неформальних спільнот і зустрічей дієвців культури, а також напрацювання муніципальних рішень для підвищення рівня оплати праці у сфері.
3. Культурна спадщина та пам’ять
Учасники визначили пріоритетом реалізацію проєктів, спрямованих на осмислення «складної історії», зокрема через міжнародну ініціативу «Робота з пам’яттю», що об’єднала б фахівців з України та усієї Європи. У фокусі є стала робота з архівування знакових культурних явищ, постатей і подій, розвиток публічних форматів роботи з міським простором через поєднання лекцій, екскурсій, артінтервенцій («Вулиці імен»), запуск нових культурних маршрутів у співпраці з європейськими партнерами. Ще один аспект — впровадження систем обліку об’єктів культурної спадщини та відкриття доступу до наявних архівних матеріалів.
4. Інновації в культурі
Культурне середовище окреслило важливість розвитку інноваційних і міждисциплінарних практик, зокрема через Футурологічний конгрес як міждисциплінарну платформу на перетині мистецтва, науки й технологій, підтримку стартапів у сфері культури та креативних індустрій (через конкурси й програми Фонду культури Львова), створення мінілабораторій для експериментальних форматів та розвиток ініціативи Unbroken Art. Як перспективну виокремили й взаємодію між урбаністикою й культурою.
5. Управління, фінансування, інфраструктура
Серед ключових рішень — повноцінне функціонування Фонду культури Львова, стала реалізація програми «Відповідальність бути / Responsibility to Be». У фокусі уваги — оновлення матеріально-технічного забезпечення для забезпечення принципів безбар’єрності та посилення культурної присутності у віддалених районах громади. У середовищі наголошують і на потребі забезпечення конкурентоспроможної оплати праці для представників сфери культури.
6. Міська культурна дипломатія
Учасники окреслили необхідність формування цілісної політики міської культурної дипломатії, розширення можливостей участі інституцій та організацій у міжнародних професійних мережах (через співфінансування членства, курси англійської мови), розвитку програм міжнародних резиденцій та поглиблення співпраці у сфері культури з містами-побратимами.
Наступний етап — серія секторальних та міжсекторальних зустрічей із представниками інституцій, організацій та середовищ культури, незалежними дієвцями громади. Ці зустрічі мають на меті визначити роль та місце різних суб’єктів у реалізації Стратегії 2035, а також виявити стратегічні ініціативи та проєкти, які вже реалізуються або плануються до впровадження, для їхньої інтеграції у портфель Стратегії 2035.
