Цьогоріч Україна й українці були на обкладинках світових медій, бажання підтримати їх збирало тисячі людей на площах десятків міст, українського президента слухали у парламентах різних країн, український народ отримав низку відзнак, зокрема й у сфері культури. Поза міжнародними нагородами було чимало наших, внутрішніх. Хай це буде нагадуванням про здобутки наших співгромадян(ок), про їхню відданість своїй справі всупереч усім перешкодам, хай зміцнює нашу впевненість у перемозі України.
Країна 2022 року
Так Україну нещодавно назвало видання The Economist — за героїзм народу, який протистоїть агресору.
Важлива відзнака, що є визнанням заслуг у підтримці миру, розвитку громадянського суспільства, захисті прав людини, і стала для України особливо символічною в час війни, — Нобелівська премія миру. ЇЇ отримав Центр громадянських свобод на чолі з Олександрою Матвійчук, яка виголосила важливу промову під час вручення в Осло. Центр заснований у 2007 році, з 2014-го працював над документуванням злочинів РФ у тимчасово окупованих Криму, Луганській та Донецькій областях, поверненням наших співгромадян, які були викрадені, взяті в полон та незаконно засуджені РФ, а нині обстоює якнайшвидше створення міжнародного трибуналу для розслідування порушень з боку росії прав людини в Україні й інших країнах та покарання винних.
Український народ на чолі з Президентом Володимиром Зеленським отримав й інші міжнародні відзнаки. Це премія імені Карла Великого — «за захист європейських цінностей». Її вручають за внесок в об’єднання Європи із 1950 року, серед лауреатів: Вінстон Черчилль і Конрад Аденауер, Вацлав Гавел. А ще до того, у жовтні, український народ здобув головну нагороду Європарламенту у сфері прав людини — премію Сахарова «За свободу думки». Нею уже майже 35 років відзначають осіб та організації за захист прав людини, основних свобод, демократії. Представникам(цям) України її вручили 14 грудня на засіданні Європарламенту.
Тим часом Мирослав Маринович, громадський діяч, публіцист, політв’язень радянського режиму став лауреатом чеської премії «Пам’ять нації» від Post Bellum. У її фокусі — ті, хто своїм життям довів, що «честь, свобода і людська гідність — не порожні слова», а цьогоріч нагороду означили як «пам’ятку про тоталітаризм, який нині представляє путінська росія». Премію імені Василя Стуса, котрою з 1989 року фіксують внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції, у 2022-му отримав журналіст, письменник Віталій Портников.
На врученні цих відзнак наголошують, що українці у війні з росією обстоюють не лише свою свободу й життя та суверенітет України, а й Європу та загальнолюдські цінності, що вони сьогодні є зразком мужності, який захоплює.
Чути і слухати
Перше місце гурту «Kalush Orchestra» на Євробаченні – 2022 став доброю новиною посеред жаху війни (у травні), мабуть, навіть для тих, хто цього конкурсу не дивиться, а репом не захоплюється: ця подія ще раз привернула увагу Європи до України тоді, коли це було важливо. За правилами, наступний пісенний конкурс мав би відбуватися в Україні як країні-переможниці, та через війну його проведе Велика Британія (друге місце на конкурсі 2022). Україна ж автоматично проходить до фіналу, також МКіП заявило про намір організувати у Ліверпулі окрему українську програму: виставки, кінопокази тощо. А на сцені Україну представить гурт Tvorchi , переможець нацвідбору.
Цьогоріч чергові нагороди потрапили до відомої української режисерки Тані Муїньо. Так, на MTV Video Music Awards відразу у кількох номінаціях відзначено кліп на пісню Гаррі Стайлза As It Was. Із цією роботою режисерку також номінували на Grammy.
Цьогоріч музичний канал Megogo Live запустив власну премію Megogo Music Awards. Так команда проєкту хоче популяризувати сучасну українську музику, шукати нові імена, відзначати успіхи артистів. Є різні номінації, а також сцецнагороди, наприклад, «Музика вільної країни» тощо. Так, артист 2022 року — Артем Пивоваров, виконавиця — Kola, гімн спротиву — «Ой, у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка.
До іншої ініціативи від Megogo — «Слушно»: це професійна аудіопремія, якою відзначають подкаст-проєкти. Цьогоріч на неї було подано 134 подкасти (серед них і подкаст «Плани на завтра» від ТО-МИ, радіо «Сковорода» й ІСК), голосування у семи категоріях відбулося у вересні. Так, гран-прі дісталося подкасту «Право на поплаву» — проєкту, в якому керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут разом із командою відповідають на запитання користувачів(ок) твіттера про ситуацію на війні; автор подкасту — Олег Новіков. Найкращим про культуру став подкаст «Наразі без назви» від Анастасії Євдокимивої та Богдани Неборак, The Ukrainians (це вибір і слухачів, і Megogo).
Більше, ніж слова
Нещодавно стали відомі переможці Книги року BBC-2022, яку вручають BBC News Україна у партнерстві з Культурною програмою ЄБРР. Це роман «Танці з кістками. Медичний трилер» («Віхола») від Андрія Сем’янківа (MED Goblin), лікаря, автора книжки «Медицина доказова і не дуже». Премію у номінації Книга року ВВС «Есеїстика» здобула книга «Дикий Захід Східної Європи» («Віват»): Павло Казарін пробує осмислити, як і що змінилося для нас з окупацією та війною (ще до 24 лютого), що нас роз’єднує, а що об’єднує. Обидва нагороджені автори нині на фронті. Найкращою Дитячою книгою року BBC стали «Примари Чорної діброви» Андрія Бачинського (ВСЛ).
На відзначення есеїстики в Україні націлена і Премія Шевельова 2022. Цьогоріч її лауреатом став журналіст, історик, перекладач Андрій Павлишин та його книжка «Нам і далі загрожує вічність». Це добірка біографічних есеїв, розвідок і документальних матеріалів, присвячених знаковим постатям культурного й суспільного життя Львова та Галичини в ХХ ст., як Бруно Шульц, Галина Ґурська, Станіслав Єжи Лец (володарем спецвідзнаки Капітули став Павло Казарін із книжкою «Дикий Захід Східної Європи», а Радіо «Культура» отримав Маркіян Прохасько із «Мрією про Антарктиду»).
Українські автор(к)и були цьогоріч в центрі міжнародної уваги. Ліна Костенко удостоїлася Ордена почесного легіону, давньої і найвищої у Франції нагороди за військові або цивільні заслуги. Юрія Андруховича відзначили медаллю Ґете — за переклади текстів німецьких поетів українською і «прокладання нового шляху до німецьких класиків» для українського читача; відзнака вручається Ґете-Інститутом з 1955 року. А почесна нагорода Варшавського книжкового ярмарку 2022 IKAR за тривалу присутність у світовій літературі українського голосу, що розповідає про свободу та права людини, дісталася Оксані Забужко.
Справжнім рекордсменом тут став Сергій Жадан. Залишаючись у Харкові, письменник активно волонтерить упродовж понад дев’яти місяців (а для Донеччини й Луганщини з 2014-го). Цього року у його добірці: Премія миру від німецьких книгарів за творчість та гуманну позицію, допомогу цивільним та військовим, польські Премія імені Єжи Ґедройця, нагорода імені Серхіо де Молла (категорія «Людина»), яку вручають за вагомий внесок у боротьбу за права людини, Людина року за версією «Gazety Wyborczej», а також медалі «За оборону міста-героя Харкова» та «За сприяння Збройним Силам України» від Міноборони України. Він є також лауреатом премії Ханни Арендт за «політичне мислення»: на думку журі, «Жадан не просто описує український світ, він допомагає зрозуміти його, у всьому його хаосі, стражданнях і людяності». Сам автор не раз наголошував, що всі ці нагороди нині є передусім відзнакою українців, які сміливо борються за свою свободу і країну.
Колекцію своїх нагород поповнила і творча майстерня «Аґрафка» — Роман Романишин і Андрій Лесів: книжка «Куди і звідки» (ВСЛ, 2020), що з допомогою ілюстрацій розповідає про рух усього живого й планети, отримала почесну відзнаку на одному із престижних конкурсів книжкового дизайну Best Book Design from all over the World.
В об’єктиві
Кіно й кінофестивалі нині є майданчиком, де українські режисер(к)и й команди допомагають зрозуміти більше про Україну. Ще на початку року, у січні, стали відомі переможці американського кінофестивалю незалежного кіно Sundance 2022 — серед них і українські стрічки. Так, «Клондайк» став першим українським фільмом (копродукція України й Туреччини), що потрапив до конкурсної програми Sundance у категорії «світове ігрове кіно», — і його режисерка Марина Ер Горбач відзначена за найкращу режисуру. Кіноісторія про родину, що чекає на дитину на фоні російського вторгнення й авіакатастрофи рейсу MH17 у 2014 року, здобула визнання й на інших міжнародних фестивалях — у США, Туреччині, Греції, Канаді, була у довгому списку премії «Оскар» (у короткий, на жаль, не пройшла).
Водночас створений за підтримки Держагентства України з питань кіно документальний фільм «Будинок зі скалок» (Україна, Данія, Швеція, Фінляндія) потрапив до короткого списку “Оскара”. На Sundance 2022 ця робота про життя в дитбудинку неподалік лінії фронту на сході України здобула приз за кращу режисуру у категорії «світове документальне кіно». Режисером стрічки є данський режисер Сімон Леренг Вільмонт, сценаристом — український документаліст та журналіст Азад Сафаров.
На Каннському кінофестивалі-2022 у різних категоріях були відзначені українські фільми. Деякі з них тією чи іншою мірою розкривають тему людини й війни, як «Слухаючи світ» — про активістку з інвалідністю Іву, яка займається соціальними проєктами, а після вторгнення росії разом із сином починає свій шлях у пошуку прихистку; «Чому я живий» Віллена Новака — історія закоханої пари у Маріуполі напередодні та власне під час Другої світової війни. Відзнаку від журі премії «Золоте око» отримав і фільм «Маріуполіс 2» литовського документаліста Мантаса Кведаравічюса, який навесні був убитий у російському полоні в окупованому Маріуполі. Серед відзначених і фільм «Ти – космос» Павла Острікова, студентська робота Маші Новікової про Революцію Гідності «Славна Революція». А премію Palm Dog Award, що вручається у Каннах за зв’язок між людиною і собакою, отримав знаменитий пес-сапер Патрон із Чернігова).
Документування непересічних подій в України набуло особливого значення впродовж 2022-го. Так, Мстислав Чернов і Євген Малолетка — ті, чиїми очима ми і весь світ бачив війну зблизька: понад два тижні вони висвітлювали блокаду Маріуполя російськими військами. Обоє здобули визнання в Україні — премія імені Георгія Ґонґадзе, та міжнародної професійної спільноти — «За свободу преси» (Press Freedom Awards); The Guardian назвала Євгена найкращим фотографом року.
Українці та українки потрапляли у різні ТОПи світових медій, як сотня найвпливовіших людей світу від Time (Президент України Володимир Зеленський, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва), або список ВВС «100 жінок 2022» (тут перша леді Олена Зеленська, журналістка Крістіна Бердинських, парамедикиня Юлія Паєвська, засновниця медбатальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич, керівниця Харківського обласного перинатального центру Ірина Кондратова, правозахисниці Юлія Сачук та Олександра Матвійчук, науковиця Марина Вязовська). У списку Люди НВ 2022 — 32 українці та українки, які «протягом цього року були двигунами прогресу країни, українці, чиї вчинки й рішення сприяють переможному завершенню війни». Серед них — і люди з культури: Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту (за відкриття української культури світові), а також вже згадувані Марина Ер Горбач, Андрій Хливнюк, Євген Малолєтка та Мстислав Чернов.
Цьогоріч культурні дієвці у Львові із різних секторів отримали визнання професійних середовищ. Так, Міністерство культури і національної спадщини Польщі відзначило керівницю управління охорони історичної спадщини ЛМР Лілію Онищенко срібною медаллю «За досягнення у культурі Gloria Artis». А літературно-меморіальний музей Івана Франка — Дім Франка — був удостоєний спецвідзнаки «За Лідерство» Міжнародної музейної премії ŽIVA AWARD. Ця добірка, звісно, не є вичерпною — її можна доповнювати!
Хай наступний рік дасть нам багато перемог і спільну Перемогу!
