Під час чергової зустрічі в рамках проєкту ІСК «Як справи в культурі?..» у центрі уваги був Краків. Про актуальну ситуацію в культурному секторі міста, програму Kultura Odporna (Стійка Культура) й інші інструменти виходу із кризи розповів Роберт Пясковскі, Уповноважений мера Кракова з питань культури, координатор Краківської кінокомісії, кінофестивалів Netia Off Plus Camera та Krakow Film Music Festival.
Економіка та культура
Спікер розпочав зі згадки про ініціативу The Open Eyes Economy Summit — міжнародний конгрес, присвячений економіці, базованій на суспільних цінностях: її експерти наголошують на помилковості думки, що після пандемії культурні активності продовжать там, де зупинились декілька тижнів тому, — вплив кризи відчуватиметься довго.
У час значних викликів та загроз, що постали перед сектором культури із початком пандемії, у Польщі активно обговорюють майбутнє екосистеми культури, культурних інституцій, фестивалів і програм. Якщо Краків витрачав більше 5% із місцевого бюджету на культуру і у Європі був серед лідерів за рівнем інвестування в галузь, то пандемія й нові економічні реалії змушують «шукати системні рішення, додаткові можливості» — і тепер основними інструментами для збереження культури стають спеціальні фонди й ініціативи міських адміністрацій. У Кракові моделюють різні сценарії, адже до червня міський бюджет втратить приблизно 1 млрд польських злотих доходу.
Роберт зазначив, що міський голова Кракова Яцек Майчровський був одним із перших у Польщі, хто висловив свою стурбованість долею культури: керівництво міста вважає, що культура — це частина успішності Кракова, його економіки й іміджу, а також формування соціального капіталу. Міський голова Кракова звертався до міністра культури Польщі із проханням вжити відповідні заходи, разом із мерами інших 9 міст скерував лист до польського уряду — із пропозицією конкретних інструментів та рішень для підтримки культури, забезпечення фестивальних подій на рівні з іншими секторами, як туризм або гастрономія. Польський уряд запропонував, а сейм підтримав «антикризовий щит» — спеціальний пакет для різних галузей, що зазнали негативного впливу карантину. Він, як зазначено на урядовому веб-порталі, передбачає зокрема державну підтримку художників, працівників культурного сектору, а також компаній та НУО, що займаються культурою, діяльність яких неможлива в період епідемії, підтримку для розроблення нових форм обміну культурними продуктами в інтернеті, активізації після відновлення діяльності тощо.
Виклики і ключові питання
Найбільший виклик, за словами Роберта, — пошук ресурсів на культуру, підтримка зайнятості в секторі у ситуації, коли бізнеси зупинилися, надходження в бюджет зменшились, насувається рецесія. Загалом в інституціях культури у Кракові задіяно майже 2,5 тис. осіб і майже 4 тис. на тимчасовій основі. Ключовим нині є акцентувати на ролі культури порівняно з іншими секторами, дослідити її реальний вплив — як економічний, так і соціальний.
Говорячи про підтримку, важливо мати на увазі різні рівні й елементи культурної екосистеми: громадський сектор, установи (галереї, кінотеатри, театри, книгарні тощо), комерційну складову (як концертні й подієві агенції) , індивідуальних митців та фрілансерів тощо.
Є низка запитань, на які наразі немає відповідей. Скажімо, якщо, за словами спікера, із запуском музеїв та бібліотек більш-менш зрозуміло (у Кракові, скажімо, відчинив свої двері Музей сучасного мистецтва MOCAK), то майбутнє концертів, театрів, фестивалів, конференцій — нечітке. Або, наприклад, культура в інтернеті: безплатна діджитал дистрибуція культурного контенту, що набула поширення під час карантину, потребує переосмислення, адже може мати руйнівний ефект для сектору в перспективі, зауважує Роберт Пясковскі. Слід сфокусуватися на нових платних моделях поширення контенту, потенціалі технологій та спільнот. Так, у Кракові можливості й загрози для культури, інституцій, митців у мережі вивчають зокрема з експертами, представниками місцевого Університету економіки.
Інструменти підтримки: Kultura Odporna та швидкі дії
Місто Краків розробило програму Kultura Odporna — пакет із загальним бюджетом близько 12 млн польських злотих для підтримки різних сегментів культури. Програма актуалізує її зв’язок з іншими секторами, визначає аспекти для взаємного підсилення й солідаризації.
— Ця програма — про колаборацію, про те, як думати один про одного: культурні інституції повинні бачити НУО, креативні підприємці — індивідуалів. Ідеться про творення зв’язків з цінностями і мереж відповідальності, про внутрішню і зовнішню силу та спроможність реагувати швидко у складній ситуації, спільно планувати, рефлексуючи, — це те, чого ми дійсно потребуємо… Програма базована на фінансових та організаційних інструментах підтримки, але ми також працюємо над політиками і програмами, які б принесли більше можливостей на довшу перспективу, бо знаємо, що оперативні дії — це одне, але куди важливіше — як ми розвиватимемо культуру й креативні індустрії в майбутньому, коли вплив рецесії буде явним, — зазначив Роберт.
Kultura Odporna пропонує спеціальні програми підтримки для різних напрямів. Скажімо, програма для візуального мистецтва має на меті розширити кооперацію в арт-секторі через підтримку галерей, мистецьких студій, резиденцій, подій для консолідації індустрії, запровадження відзнак. Є програма, спрямована на підтримку у найближчі роки міських фестивалів, забезпечення зайнятості у цьому секторі, видимості його цінності та ролі в міській економіці. Інші напрями зорієнтовані на підтримку музичної сфери (активності в різних напрямках, таланти, інфраструктура), театрів, аудіовізуального сектору (кіновиробництво, суміжні напрями), спадщини. Зараз Краків працює над побудовою сталої моделі роботи зі спадщиною — для цього до 2021 формує менеджмент-план (Management Plan) відповідно до критеріїв ЮНЕСКО. Спільно з Кіто (Еквадор) Краків — серед перших міст з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО, що взялися за створення такого плану. Одна з найбільших програм у рамках Kultura Odporna присвячена культурі в інтернеті. У цілому Kultura Odporna відкриває можливості для розвитку культурних активностей, партисипації, кроссекторальності.
Якщо згадані програми значною мірою визначають перспективи, то для багатьох митців і представників сфери культури, які нині опинилися у складній економічній ситуації, важливими є швидкі рішення й дії. Серед механізмів підтримки тут — стипендійні програми. Міська стипендія для митців передбачає, що майже 60 представників сфер літератури, музики, танців, публічного мистецтва, ін. отримають по 10 тис. злотих кожен. Краків запроваджує нагороди в різних напрямах літературної й видавничої діяльності. Стартує програма арт-резиденцій, орієнтована на райони та громади. У місті також є програми підтримки музичної індустрії: ідеться про виробництво, постпродукцію, організацію концертів з маленьких студій чи домашнього просторів, конкурси для діджеїв, музичних перформерів, кураторів тощо.
Разом із різними формами підтримки культурного сектору, за словами Роберта, слід думати глобальніше — про його залучення у формування нової бізнес-моделі.
Між секторами та містами
— Криза вчить нас, як важливо взаємодіяти, співпрацювати і ділитися своїми ресурсами. На мою думку, це одна із найважливіших речей зараз, — каже Уповноважений мера Кракова з питань культури.
Криза зблизила різні сектори, продемонструвала взаємозв’язок між ними, наприклад, між туристичним продуктом і культурою та спадщиною. Цікавим є підхід Кракова до переорієнтації туристичної галузі міста. Там розуміють: турист-іноземець приїде нескоро, тож основою туризму й культурних індустрій на цьому етапі може стати внутрішній турист і самі містяни як ті, хто теж відповідальний за культурне середовище свого міста. У Кракові запускають кампанію із закликом відвідувати своє, підтримувати локальні продукти, потурбуватися про місцеві театри, книгарні, фестивалі тощо. У цьому також вбачають певну противагу шкідливому впливу масового туризму на місто, зокрема його історичну частину.
За словами Роберта, важливою нині є кооперація і між містами у Польщі, й ширше — на рівні Європи. Тут має значення залученість у європейські та світові мережі, а також створення нових, як-от консорціум для обміну на трансфері знань між Містами – Європейськими столицями культури.
Про Роберта Пясковского. Філолог, соціолог, музикант, менеджер культури, в минулому – координатор розробки ключових тематичних платформ Krakowskie Biuro Festiwalowe (література, музика, кіно та аудіовізуальна індустрія), а також програми місцевих заходів у галузі культури. Є координатором Краківської кінокомісії, кінофестивалів Netia Off Plus Camera та Krakow Film Music Festival. Також Роберт був відповідальним за процес здобуття Краковом титулу Міста літератури ЮНЕСКО. Керує виконанням Міської програми літератури ЮНЕСКО й організацією літературних фестивалів: Фестиваль Мілоша та Фестиваль Конрада.
Із 2019 – Уповноважений мера Кракова з питань культури.
Член Наглядової ради Інституту стратегії культури.
Відеозапис онлайн-зустрічі тут: https://bit.ly/2zxc6Mk
