Site icon Інститут Стратегії Культури

ІСК: яким був 2021-й

Рік ще не завершився, але ми вже готові дещо сказати про нього. Для більшості з нас — тих, хто пов’язаний зі сферою культури, — це був час, у який важко щось спланувати й передбачити на 100%. Але, з іншого боку, ми адаптовуємося, вчимося бути гнучкими — щоб робити далі свою справу якнайкраще. Команда ІСК радіє, що цьогоріч вдалося багато чого втілити наживо, адже ми так потребували цих зустрічей, розмов і співприсутності! 

Конгрес Культури «Сцена майбутнього» 
ІІ-й Конгрес у Львові (якщо Конгрес культури східного партнерства у Львові 2015 року вважатимемо нульовим) зібрав понад 200 спікерів та слухачів із Бельгії, США, Чехії, Польщі, Великої Британії та різних куточків України. Це була добра нагода поміркувати про важливі для нас процеси і явища в культурі та подумати, яким (не) хочемо бачити майбутнє.

«Цьогорічний Конгрес яскраво засвідчив, що ми всі — з різних міст і містечок — маємо потребу бачитися, говорити одне з одним про те, що і як ми робимо, що діється в наших спільнотах, як ми можемо поліпшити певні процеси у сфері. Це все також і про більш індивідуальні моменти: про твою мотивацію і труднощі (та їх долання), про досвіди, плани і відчуття належності до кола своїх. Це наше щоденне життя, тому так важливо міркувати про ці речі глибше, сфокусовано, спільно — і Конгрес, як ми побачили і як почули від багатьох його учасників і учасниць, є для цього добрим майданчиком,» — каже Юля Хомчин, керівниця проєкту Конгрес Культури, директорка ІСК. Усі преподії, дискусії, лекції, інтерв’ю та дебати доступні у відео записі на сторінці Конгресу культури у Facebook, а також у текстовому форматі у блозі ІСК.

команда ІСК із соціологом культури Паскалем Гіленом — інспіраційним спікером цьогорічного Конгресу культури

Фонд культури Львова
У 2022-му у Львові розпочне роботу муніципальний Фонд культури! Це результат кількарічної роботи і спільних зусиль низки людей! Створення Фонду культури Львова є одним з основних напрямів діяльності ІСК. Від зустрічей із представниками(цями) культурних середовищ Львова й аналізу практик фінансування культури у містах Європи — до координації напрацювання базової моделі міського фонду культури за участю дієвців культури й рішення Львівської міської ради про створення Фонду культури Львова.

«2022 року в нашому місті розпочне свою діяльність Фонд культури Львова. Над ідеєю та створенням муніципального Фонду ми працювали три роки (з 2018-го). Цей процес став доброю партсипативною об’єднавчою практикою та ефективною адвокаційною кампанією для спільноти культури Львова. І ось вже 17 грудня виконавчий комітет Львівської міської Ради зареєструє Статут комунальної установи «Фонд культури Львівської міської територіальної громади». Попереду оголошення конкурсу на керівника(цю) Фонду і обрання достойного кандидата(ки). До слова, у 2022 році в такий спосіб ми плануємо працювати над створенням концепції резиденційного центру Львова,» — говорить Ліда Савченко-Дуда, координаторка напрямку створення міського Фонду культури.

Стратегія і дослідження
ІСК виступив партнером у проведенні досліджень у спільному із Львівською ОДА проєкті напрацювання стратегій реновації для 16 об’єктів спадщини області. Тут відбулись фокус-групи із громадами й інтерв’ю на тему візії майбутнього пам’яток із експертами у сферах архітектури, реставрації та спадщини. Також ми провели дослідження запиту на освітні компетенції серед працівників культурної сфери — яких знань, на думку дієвців, бракує їм для більш ефективної роботи? Чого б хотіли навчитися з нуля, а що — покращити? На основі цих результатів було розроблено сертифікатну програму для менеджерів культури, що була втілена протягом літа-осені разом із УКУ. Нижче ділимось лінками та розповідаємо детальніше про ці та інші результати.

Актуальною на сьогодні є потреба перегляду Стратегії розвитку культури Львова, розпочалась робота над дорожньою картою ревізії актуальної Стратегії.

керівниця ІСК Юля Хомчин на пресконференції

«Завдяки Стратегії розвитку культури Львова у нашому місті нині є бієнале Конгрес Культури, дослідження сфери, розвинена мережа медіатек, знакові культурні й мистецькі проєкти, буде створено міський Фонд культури. Водночас розуміємо, що стратегія не є недоторканою: варто звіряти свої годинники з динамікою часу, змінюватись, якщо відчуваємо потребу чи поклик. Зафіксована у Стратегії місія культури — «перетворити місто у дієве культурне середовище через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї через активні культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину», — неминуче звертає наш погляд до спільного. Справді: успішне втілення стратегії — справа всіх: це і органи влади, і відповідні інституції, і конкретні дієвці культури, і, зрозуміло, мешканці та мешканки міста. Адже кожен є співтворцем міста — як простору, спільноти, культурної одиниці,» — каже Юля Хомчин.

Modernism for the Future 360/365
У рамках міжнародного проєкту, що об’єднує Каунас, Брно, Кортрейк та Львів, впродовж року відбулося півтора десятка арт-резиденцій. Художниця Ольга Кузюра створила інсталяцію із паперових відбитків «Спільний спогад. Акт пам’ятання» в унікальному помешканні — у відомому львів’янам своїми автентичними інтер’єрами Будинку Галлетів. А танцювальний колектив із Каунаса Nuepiko втілив незвичайний перфоманс, натхненний простором Будинку профспілок у Львові. Відео записи із учасниками проєкту, дослідниками й митцями: https://bit.ly/3pEBSF3 

координаторка проєкту MoFu Ярина Короткевич на відкритті проєкту Ольги Кузюри у Будинку Галлетів

«Цінність MoFu у тому, що через мистецькі практики ми відкрили містянам архітектуру міжвоєнного періоду у всіх сенсах — як буквально провели досередини будівель, так і започаткували діалог, певний резонанс на тему їх збереження. Це був насичений спілкуванням та дослідженнями рік, складний логістично, але емоційно вражаючий! Втілення цього процесу зовсім скоро можна буде оглянути на виставці у Каунасі, що відкриє програму Каунас — Європейська столиця культури 2022 — я вже у передчутті!» — ділиться менеджерка комунікацій ІСК, координаторка проєкту у Львові Ярина Короткевич.

Культурна Мапа Львова
Інтерактивний онлайн-довідник був запрезентований восени. У ньому зібрано дані про інституції та громадські організації сфери культури нашого міста. Мапа створена за результатами кількісного опитування дієвців культури Львівської МТГ й стане у добрій нагоді, аби дізнатись не лише «паспортні» дані інституцій, а й про їхню співпрацю в Україні й за кордоном, також знайти партнерів.

«Працюючи з культурними закладами усіх рівнів, Інститут стратегії культури зіткнувся зі ситуацією, в якій ми, як виявилось, не мали жодного актуального переліку усіх гравців культурного поля. Цю помилку потрібно було виправити — і ми впевнені, що результат нашої роботи стане дуже помічним інструментом в роботі багатьох закладів не лише культури, а й освіти, туризму чи господарської діяльності. Все тут: https://culturemap.isc.lviv.ua/. А ще мапа відкрита для доповнень: зручна аплікаційна форма дозволяє легко оновити дані чи внести інформацію про новостворену інституцію, котрі — віримо — будуть народжуватись у Львові й творити нові культурні сенси!» — розповідає Марта Більська, керівниця проєкту. 

Стратегування бібліотек 
Одним із завдань нашого інституту є стратегування муніципальних установ культури. Починаючи з літа, ІСК та централізована бібліотечна система для дорослих міста Львова разом працюють над створенням нової стратегії бібліотек. 

«Потрібно було підбити підсумки стратегії на 2016-2021 роки та почати обговорення того, а що ж далі? Останні пів року ми зустрічались у вузькому колі для аналізу роботи та визначення перспектив розвитку бібліотек для дорослих. Далі нас чекає обговорення у ширшому колі, аби зрозуміти, як узгодити цілі, котрі визначає для себе команда, з інтересами інших сторін. Процес розробки стратегій для інституцій важливий не лише задля фінального документа, а й з метою  визначення у проговоренні спільних цілей, а також напрацювання орієнтирів для розвитку команди,» — каже Марія Кравченко, аналітикиня, менеджерка у напрямі стратегування ІСК

Марія Кравченко на фокус групах по стратегуванню ЦБС Львова

Art Resistentia
Проєкт, що цього літа дав можливість втілити низку міждисциплінарних арт-проєктів: музичні й театральні постановки, подкасти, інсталяції, відеоконтент, танець, концертні виступи, літературні читання — усе об’єднане темою опірності мистецтва в часи нестабільності. Радіємо з позитивного фідбеку від проєктів: до прикладу, «Пиріг та Батіг» зібрали більше 4500 переглядів на наших платформах, а команда радіо «Скорбота» отримала відзнаку першої аудіопремії для подкастів «Слушно» у номінації «Найкращий наративний подкаст»; також візуальні проєкти були запрезентовані влітку на виставці у кам’яниці на площі Ринок, 42. Переглянути усі проєкти Art Resistentia тут: https://bit.ly/3GwRNw3     

відкриття виставки робіт митців візуального блоку Art Resistentia влітку на площі Ринок, 42

«Улітку ми завершили проєкт Art Resistentia, в якому шукали відповіді на виклики пандемії, що постали перед митцями Львова у часи першого локдауну в 2020 році. Особливістю проєкту був кураторський підхід до відбору учасників, що дозволило уникнути бюрократизованого процесу конкурсного відбору та підтримати тих митців, які зазвичай не беруть участі у формальних конкурсах,» — каже керівниця проєкту Мар’яна Куземська. 

Культурна спадщина Львівщини: Перезавантаження
Завдяки дослідженню та спілкуванню з громадами в рамках проєкту 16 об’єктів культурної спадщини Львівщини — храми, археологічні пам’ятки, палаци, замки — отримали програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання цих об’єктів та їх включення у життя місцевих громад. Переглянути звіт проєкту можна за посиланням: https://bit.ly/323H90T

«Проєкт цього року став особливим для мене. Насамперед це цінний прецедент співпраці міської комунальної установи, якою є ІСК, і департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, у якому дві структури змогли залучити свої компетенції у спільній справі порятунку об’єктів архітектурної спадщини, що є цінними як для львів’ян, так і для мешканців області та цілої України. У цьому випадку ІСК зміг застосувати свої напрацювання щодо дослідження експертних середовищ у сфері культурної спадщини, а також заглибитись у вивчення локальних громад та їхнього ставлення до пам’яток культури,» — підсумовує керівниця дослідницької частини проєкту Мар’яна Куземська

менеджерка аналітичної складової проєкту від ІСК Мар’яна Куземська на презентації проєкту Культурна спадщина: Перезавантаження

Освіта для культури 
Другий рік триває співпраця ІСК та управління освіти ЛМР. У її межах проводимо лекції та тренінги, спрямовані на отримання освітянами нових комунікаційних навичок та розвиток мотивації. Команда ІСК працює з учителями(ками) української мови, літератури, історії, іноземних мов із закладів загальної середньої освіти Львова, а також з представниками(цями) кадрового резерву.

Майстерня практиків культури 
Восени відбулась перша едиція сертифікатної освітньої програми для менеджерів культури «Майстерня практиків культури», що втілена у партнерстві ІСК та кафедри Культурології Українського католицького університету.
Понад два місяці інтенсивної роботи й консультування об’єднали у навчальному процесі 20 учасників та учасниць, 10 запрошених спікерів(ок), 7 тренерок, серед яких менеджерки стратегування та освіти ІСК Мар’яна Куземська та Марія Кравченко. Цьому передувала клопітка робота та дослідження запиту на освітні компетенції серед тих, хто вже працює у полі культури. Загалом на участь у програмі надійшло майже 100 заявок — радіємо із високо запиту на культурну освіту та вітаємо перших випускників і випускниць! Далі буде!

учасниці та учасники «Майстерні практиків культури» сертифікатної програми для менеджерів культури УКУ та ІСК

«Культура в історіях»
Це авторський подкаст Марти Більської, яка переконана, що історія людства — одна велика пригода, найкрасивіша частина якої — історія культури!
Коли та чому люди почали співати, танцювати, малювати? Як це розвивалось і до чого дійшло? «Культура в історіях» спільний проєкт Radio SKOVORODA та Інституту стратегії культури. Рекомендований для дітей та спільного сімейного прослуховування. Кожен 2-й четвер на сторінках радіо на платформах SoundCloud, Google та Apple podcasts.

ХХІ фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez
Музика, яку можемо чути і відчувати наживо, — те, чого багатьом із нас через карантини бракувало чи не найбільше. Міжнародний фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez цьогоріч відбувся у Львові та ще 5 містах України й Польщі.

Марта Більська на відкритті ХХІ Jazz Bez

«У хиткому світі сучасності нас врятує лише незмінно стабільний Jazz Bez,» — так казали цього року вдячні меломани. А ми з гордістю додавали: Jazz Bez — єдиний міжнародний фестиваль, який за 21 рік існування жодного разу не зробив паузи і не пропустив жодного фестивального року! «Музична розкіш повноліття» — під таким гаслом ми продовжили історію цього року. Перед концертами, де виступили музиканти з США, Швейцарії, Болівії і, звісно, польські й українські артисти, напередодні ми запросили школярів до ІСК на відкриту лекцію «Джаз – музика вільних». А 3 й 4 грудня у партнерстві зі Львівською музичною академією провели міжнародний науково-мистецький форум «Jazz Science 4», у якому взяли українські, канадські та італійські викладачі, композитори, музиканти,» — розповідає Марта Більська, арт-директорка й незмінний голос-обличчя Jazz Bez.

І якщо ви дочитали до цього місця), це класно, бо зараз — не менш важливе! Дякуємо нашим партнерам — у Львові, в інших містах України та за кордоном, колегам і тим, для кого культура важлива, — за спільно втілені ідеї, за увагу й інтерес до подій ІСКу і за думки про те, що та як ми робимо і що можемо планувати на рік і роки майбутні!  А наступний рік принесе багато нового!

Поділитися