27 та 28 квітня у Львові відбувся проєкт «Вулиці Імен». Це були події довкола імен Мирослава Скорика, Маркіяна Іващишина, Софії Яблонської та Юрія Руфа: лекції, розповіді про цих непересічних людей та екскурсії міськими просторами, що названі їхніми іменами.
Загалом проєкт «Вулиці Імен» — 4 події за 2 дні — відвідало 200 людей! Схоже, «екскурсія + лекція» є добрим форматом, щоб дізнатися більше про Львів і талановитих непересічних людей, чиї імена зафіксовані на його мапі. Дехто навіть відвідав декілька подій проєкту! І це були не лише львів’яни, а й ті, хто свого часу знайшов у місті прихисток: ймовірно, це допомагає робити Львів більш своїм.
Мирослав Скорик і його вулиця
Відкрила наш проєкт зустріч 27 квітня на вулиці Мирослава Скорика. Спершу пройшлися й уважніше, ніж завжди, роздивилися простір разом із гідом Ольгою Вовкодавець. Пані Ольга каже, що години мало, аби розповісти про цей квартал, але й почуте однозначно змінило те, що і як ми тепер будемо бачити на вулиці Скорика!
Фото Ірини Середи
Про композитора розповів Остап Мануляк, композитор, дослідник, куратор артпроєктів. Пан Остап вивчав інструментування у класі Мирослава Скорика, тож поділився цікавими життєвими історіями Маестро.
Маркіян Іващишин та Закапелок, названий його іменем
У закапелку Іващишина Говорили про Маркіяна Іващишина, його проєкти та, звісно, «Дзиґу» — з Влодком Кауфманом, художником, колегою Маркіяна.
Мали романтично-пізнавальний екскурс в історію Львова під супроводом гіда Олександра Гануляк. Від Домініканського собору, тепер церкви Святої Євхаристії, до пам’ятника Дровняку, від ансамблю храму Успіння Пресвятої Богородиці та будинку товариства «Дністер» до Музею історії друкарства — стільки захопливих історій ми почули за годину!
Софія Яблонська та вулиця, що носить ім’я мандрівниці
Під час екскурсії вулицею Яблонської з гідесою Галиною Вилійкою говорили про північну межу княжого міста (нинішні Хімічна — Замарстинівська), присутність тут різних етносів, промисловий розвиток місцевості ще з ХIV століття… І вже на початку ХХ століття: фабрика мила Редера, фабрика солодощів «Газет», із 1944-го Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури «РЕМА», що нині є й осередком різних креативних ініціатив. Історії вулиць — це, звісно, завжди історії людей. Так, наприклад, тут, у будинку на сусідній вулиці Союзу Українок мешкав один із перших творців польської фантастики Стефан Грабінський.
Лекція Олени Галети «Софія Яблонська: мандрівка як шлях до себе» стала справжнім зануренням в багату «геобіографію» нашої героїні (життя сім’ї Яблонських у Росії, навчання у Львові та Парижі, подорож до Марокко, навколосвітня подорож, життя у Китаї та В’єтнамі), її професійні досвіди (акторство, кінопрокат, фотографія, література, документалістика…), історії важливих для неї взаємин. Мандрівниці належать такі книги, як «Чар Марока», «З країни рижу та опію», «Далекі обрії» й ін. Ми мали нагоду роздивитися видання деяких текстів Яблонської та книгу про неї.
Завдяки Audiostories маємо запис лекції та екскурсії.
Юрій Руф і вулиця, названа іменем захисника України
Це було дуже щире спілкування: яким був Юрій, як став Руфом (його прізвище — Дадак), що і чому робив, у що вірив, як писав, як читав свої вірші, як жартував і не любив пафосу, як став добровольцем… Своїми спогадами поділилися батько і брат Юрія, ті, хто добре знав його: Тарас Репицький, Наталія Піпа, Тарас Кобза. У цих персональних історіях є те, що може бути опорою нині: віра в себе, обстоювання свого, проактивність; а ці речі в дії — своєрідна форма пошани і пам’яті про наших захисників і захисниць, які, як Юрій, загинули у війні з росією.
Фото Дарії Могінської
До цієї розмови — антилекції про Руфа на затишному подвір’ї місцевої школи «Дзвіночок» — відбулася екскурсія вулицею Юрія Руфа від гіда, історика Дениса Булавіна. Стартували від колишньої Колегії піярів (нині відділення Львівської обласної клінічної лікарні). Ця будівля XVІІІ ст., що нагадує Латеранську (папську) базиліку в Римі («чистий Ватикан у Львові!»), згодом була перетворена на тютюнову фабрику і, зрештою, крайовий шпиталь — першу медичну установу в районі, що визначило характер його розвитку. Із цією місцевістю пов’язані знані постаті: Мар’ян Панчишин, лікар, учасник українського національного руху (тут є пам’ятник йому), Антін Манастирський, живописець і графік (жив на нинішній Кармалюка), Михайло Яцків, письменник, учасник «Молодої музи» (мешкав на сучасній Сковороди, що поруч). До речі, на вулиці Руфа на фасаді будинку №15 є пам’ятна таблиця на його честь.
Після екскурсії-лекції ми також поклали квіти на могилу Юрія Руфа, що на Полі почесних поховань Героїв на Личаківському цвинтарі.
______
«Вулиці Імен» є ініціативою Інституту стратегії культури, яку ІСК втілив спільно із Львівським туристичним офісом за підтримки Львівської міської ради.
