Відкриті фонди — саме таку назву матиме цикл тематичних подій, що відбудеться у Львові 17 травня, у п’ятницю, на платформі Конгресу Культури.
Цей цикл дискусій та розмова будуть цікаві для музейників, архівістів, галеристів, представників бібліотек, дослідників, етнографів та усіх фахівців, які працюють з фондами, а також медійників та митців. Адже йтиметься про те, що ми, в Україні, втратили і набули, як переосмислюємо спадщину, переозначуємо міста, відкриваємо справжні обличчя творців української культури, які пріоритети у роботі з фондами й спадщиною ставимо собі на найближчі роки.
Про це говоритимуть знані фахівці та фахівчині з різних міст, культурних інституцій та напрямів (архівна справа, музейна справа, історія мистецтва, журналістика тощо). Це люди, які працюють з артефактами, зберігають, охороняють, досліджують їх, роблять фондові колекції доступними, а також ті — як журналісти або митці, які документують та осмислюють у певних формах нинішні реалії (наприклад, фіксують свідчення жертв війни). Досвідами поділяться учасники(ці) з різних міст: Київ, Львів, Одеса, Чернігів.
Кураторами програми є Ірина Подоляк, співзасновниця Коаліції дієвців культури, директорка з розвитку центру антикорупційних розслідувань NGL.media, та Богдан Шумилович, дослідник у Центрі міської історії, доцент кафедри культурології УКУ.
__________
В І Д К Р И Т І Ф О Н Д И / П Р О Г Р А М А
17 травня, Львів
09:30–10:00 _ Реєстрація та вітальна кава
10:00–10:10 _ Вітальне слово від організаторів та кураторів проєкту
10:10–11:40 _ 1 сесія _ «Музейні фонди — перехід між реальностями»
д и с к у с і я
Спеціалісти й творці фондів часто беруть речі з реального світу, у якому ті були частиною екосистеми, і переносять їх до музеїв або архівів, де предмети стають складовою іншого середовища. У реальному світі об’єкти доступні для досліджень і мають зрозуміле походження. У музеях або архівах вони можуть бути недоступними для всіх, а їхнє походження — прихованим. Чи варто обговорювати етику збирання цих предметів? Як це впливає на наше розуміння історії та культури? Чи приносять ці предмети користь суспільству й освіті? Як цифрова технологія допомагає у збереженні та вивченні об’єктів? (Кураторка Ірина Подоляк)
Учасниці/ки:
- Юлія ВАГАНОВА, генеральна директорка Національного музею імені Богдана і Варвари Ханенків
- Антон ЛЯГУША, академічний директор магістерської програми з «Дослідження пам’яті та публічна історії», декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій, Київська школа економіки
- Анатолій ХРОМОВ, голова Державної архівної служби України
Модераторка: Ірина ПОДОЛЯК, співзасновниця Коаліції дієвців культури, директорка з розвитку центру антикорупційних розслідувань NGL.media
11:40–12:00 _ кава-перерва
12:00–13:30 _ 2 сесія _ «Чи може бути відкритою культура, коли закриті фонди?»
д и с к у с і я
Збереження та відновлення фондів, особливо в контексті музейних колекцій, стає важливою місією для сучасних культурних установ. Один із ключових аспектів цього завдання — упорядкування реєстрів цінностей, що дозволяє ефективно каталогізувати та систематизувати експонати. Розширення музейних реєстрів є необхідним для включення нових знахідок та збільшення обсягу збережених об’єктів, для розуміння втрат і здобутків. (Куратор Богдан Шумилович)
Учасниці/ки:
- Тетяна ВУЄВА, мистецтвознавиця, молодша наукова співробітниця Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького
- Костянтин ДОРОШЕНКО, критик, куратор сучасного мистецтва, публіцист
- Кирило ЛІПАТОВ, історик, дослідник, куратор мистецьких проєктів
- Катерина ЛИТВИН, заступниця начальника управління культури та туризму Чернігівської міської ради
Модератор: Богдан ШУМИЛОВИЧ, дослідник у Центрі міської історії, доцент кафедри культурології УКУ
13:30–15:00 _ обід
15:00–16:30 _ 3 сесія _ «Відкриті фонди та переміщені колекції»
д и с к у с і я
Відкриті фонди — це також про виявлене та врятоване мистецтво, що відіграє важливу роль у збереженні національної спадщини та створенні музейних колекцій, які показують різноманіття культурних витоків і традицій. Процес формування державних та приватних фондів завжди відображає вибір й уподобання інституцій чи колекціонерів, а також історичні обставини створення. Щоб забезпечити доступність фондів культури, важливо їх диджиталізувати та розробити цифрові архіви. Це дає змогу зберегти метадані й самі об’єкти у віртуальному просторі, уможливити їх використання для освітніх та дослідницьких цілей. (Куратор Богдан Шумилович)
Учасниці/ки:
- Ольга БАЛАШОВА, співзасновниця ГО «Музей сучасного мистецтва»
- Остап МАНУЛЯК, композитор, дослідник, куратор мистецьких проєктів
- Тарас НАЗАРУК, дослідник архівів соціальних медіа
- Микола ЩЕРБИНА, співзасновник та директор Музею комп’ютерних технологій ЛНУ ім. Івана Франка
Модератор: Богдан ШУМИЛОВИЧ, дослідник у Центрі міської історії, доцент кафедри культурології УКУ
16:30–17:00 _ кава-перерва
17:00–18:30 _ 4 сесія _ «Невидимі фонди технічної культури»
д и с к у с і я
Існують вагомі аспекти технічної культури, які зазвичай не зафіксовані у формальних архівах або документах. Ці фонди відображають різноманітні елементи технологій, винаходів, інженерних рішень, а також відображають соціокультурні впливи та способи використання техніки в повсякденному житті. Наприклад, ідеться про врахування неканонічних або альтернативних винаходів, які не отримали широкого визнання, але мали значення для певних груп людей або соціокультурних контекстів. Такі невидимі фонди є важливими для того, щоб розуміти процеси щоденного використання техніки, технологічні зміни в суспільстві та взаємозв’язок між технічною культурою й іншими сторонами культурного життя. (Куратор Богдан Шумилович)
Учасниці/ки:
- Олена ГАЛЕТА, літературознавиця, культурологиня
- Богдан ШУМИЛОВИЧ, дослідник у Центрі міської історії, доцент кафедри культурології УКУ
- Олесь МАХАНЕЦЬ, історик, архівіст
- Катерина ЯКОВЛЕНКО, шефредакторка сайту «Суспільне Культура», дослідниця сучасного українського мистецтва, кураторка
Модератор: Тарас НАЗАРУК, дослідник архівів соціальних медіа
18:30–20:00 _ 5 сесія _ «Чи може людина стати «фондом»? Фондами може стати все»
р о з м о в а
У Каїрському національному музеї — беззастережно. В окопі на війні? Ховаючись у бомбосховищі у Сумах чи Маріуполі? Під окупацією? У вимушеній чи обраній еміграції?
Це все — інші реальності, у яких нам треба навчитися взаємодіяти з людьми-фондами, досліджувати наші зв’язки, робити їх доступними, видимим. Які плоди такої роботи? Вилучена з довоєнної реальності №1, де людина має своє призначення і свій шлях, уміщена у воєнну реальність №2, де до неї і у неї обмежений доступ, де вона виконує інші функції, ніж омріяла, де вона не може промовити, бо таємниця, бо сутінки, бо статут, бо сіра зона або комплекс вини. Чи є ці люди, явища, події, які відбуваються в реальності №2, джерелом пізнання нас самих? Що ми можемо навчитися у таких «людей-фондів»? Яка роль модераторів — екскурсоводів по цих закапелках? (Кураторка Ірина Подоляк)
Учасниці:
- Анна КАЛЮЖНА, журналістка, воєнна кореспондентка
- Алевтина КАХІДЗЕ, художниця, перформерка, кураторка, освітянка
- Світлана ОСІПЧУК, дослідниця, директорка Музею військового дитинства
Модераторка: Анастасія ПЛАТОНОВА, критикиня сучасної візуальної культури, журналістка, редакторка, співавторка проєкту Unwinding Empire
*у програмі можливі зміни
Подію організовують Інститут стратегії культури й ГО «Вірменська 35» за підтримки Львівської міської ради та Міжнародного фонду «Відродження» і Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.
