У межах Лендарт фестивалю у Львові на вихідних відбулася серія тематичних розмов — про лендарт, екосистеми під час війни та стійкість у контексті взаємодії між людиною і природою. ІСК долучився до цієї складової.
Розмову «Відповідальність бути: людина, природа, стійкість» модерувала директорка ІСК Юлія Хомчин. До діалогу долучилися Андрій Лінік, медіахудожник, куратор, директор Дому Звуку / ЛКП «Львівське радіо» (Мережа Культур і Технологій), та Олександр Никитюк, художник, куратор фестивалю «Міфогенез» / MITHOGENESIS, котрий у Львові представив декілька робіт. Це «Повернення», «Фенікс» (у колаборації із Сергієм Радкевичем), «Стежка в небо або археологія скла» (стежка, викладена фрагментами скла із парку «Знесіння», що тягнеться від землі догори засохлим деревом).
Олександр говорив про особливості мистецтва лендарту (або енвайронменту чи мистецтва довкілля). Це циклічність, тимчасовість лендарт об’єкта — і зрештою повернення його назад у природу. Це простір для важливих питань. Так, згадали айсберги, які Олафур Еліассон привіз із Гренландії в Лондон, аби унаочнити кліматичні зміни: люди могли безпосередньо побачити, доторкнутися, навіть понюхати лід, який повільно танув. Або Сад космічних роздумів у Шотландії (Garden of Cosmic Speculation) Чарльза Дженкса та Меґґі Кесвік-Дженкс — як запрошення до діалогу про походження Всесвіту, закони природи та місце людини.
Власне, позиція «людина в центрі всього» мусить змінитися, каже Андрій Лінік. На його думку, нам важливо прийняти змінність і зміну, що відбулася: через досвіди війни ми є іншими, новими, війна є — і буде — частиною нашого життя. Найбільше ж важить, як ми можемо і маємо свідчити та пам’ятати тих, кого з нами вже немає. Випрацювання відповідних підходів і форматів, інституційних досвідів та спроможностей, тяглості (а цього сучасній Україні бракує) — це щоденна справа, що потребує вдумливості та глибшої ангажованості (пригадали Світлану Матвієнко та її «labor of witnessing» — не пасивне спостереження, а активне засвоєння й оповідь про травму й несправедливість, перетворення їх на практичну істину). Що ми можемо, то це жити, свідчити, перевинаходити стійкість у невизначених умовах.
І ще працювати з наступними поколіннями, додає Олександр. Він розповів про започатковану недавно Школу актуальних мистецтв у Вінниці. Її мета — розвивати в старшокласників художньої школи, зацікавленої молоді вміння думати концептуально та сміливо, працювати з актуальними темами, віднаходити власну художню мову з допомогою нових медіа — і представляти це.
Land Art Festival відбувся 20-21 червня на території парку «Знесіння», а створені в його межах артоб’єкти можна оглянути, аж поки вони «не повернуться до природи». Куратор фестивалю — Влодко Кауфман.
Фестиваль втілило управління екології Львівської міської ради у партнерстві з низкою інституцій та ініціатив, серед яких ІСК, ГО «Вірменська 35», управління культури ЛМР, UNBROKEN Ukraine, регіональний ландшафтний парк «Знесіння».
Фото: Олександр Яворський.
