Інститут стратегії культури спільно із Майстерня практиків культури УКУ запроваджує серію крос- і секторальних зустрічей професійного середовища «ШтабКультура»для обговорення актуальних викликів воєнного і повоєнного життя й ролі в ньому культурних інституцій і проєктів.

До обговорень ми активно долучаємо і заохочуємо долучатись дієвців культури не лише Львова, але і з інших міст України, які перебувають зараз тут. Ділитися досвідом, як і будували плани на майбутнє — важливо разом з колегами з усієї України.

Протягом червня і липня ми вже провели декілька зустрічей за участі представників і представниць різних галузей культури:

Круглий стіл «Місто і театр» відбувся 17 червня у ІСК у партнерстві із кафедрою театрознавства та акторської майстерності ЛНУ ім. І. Франка

— Які завдання ставив перед собою театр до повномасштабної війни, на початку і які завдання ставить зараз? Про що думали практики і теоретики театру, коли все почалося?
— Зміст і форма — про що і як театр має говорити нині?
— Ретравматизація і терапія: в яких жанрах і для якої цільової аудиторії?
— Як потрібно кенселити та цензурувати, аби демократія не перетворилася в автократію «кланів»?
— Які механізми впливу мала б використовувати театральна спільнота щодо елементів, які підлягають скасуванню, але ніяк не скасовуються?

Наступною стала дискусія 23 червня «Мистецтво у війні» у партнерстві із Jam Factory Art Center

Мистецтво стає оборонною зброєю, якою відвойовуємо своє право на існування, мистецтво свідчить про наш досвід війни і випрацьовує нашу амбіцію та уяву майбутнього, воно шукає нову мову, щоби про це розповісти. Якою буде ця мова?
— Якою будуть мистецькі інституції?
— Якою буде мистецька освіта?
— Як себе у цих пошуках бачать митці й мисткині?
— Що суспільство очікує від мистецтва сьогодні?

Учасниці й учасники дискусії: Божена Пеленська, керівниця Jam Factory Art Center, Василь Косів і Дарина Скринник-Миська (Львівська національна академія мистецтв), Павло Ковач (Львівський муніципальний мистецький центр), Влада Ралко, мисткиня. Модерувала Марія Кравченко.

«Місто і музика» (у партнерстві із Львівською національною філармонією).

Зазвичай класична музика, її освіта та інституції сприймаються як агенти збереження традиції. Здається, що ця сфера має імунітет до змін, а якщо зміни й настають, то дуже і дуже повільно.Належачи одразу до кількох канонів — національного, державного, світового, у мирні часи класична музика виконує завдання репрезентації та зберігання. Але останні п’ять місяців принесли таку кількість змін у кожну сферу культури та й життя українців загалом, що навіть найконсервативніші царини не можуть уникнути пертурбацій.— Якими бачать себе сьогодні інституції та творці класичної музики?
— Як будують спілкування зі своїми авдиторіями?
— Чи не вимагає час зміни самої форми подачі й організації музичних виступів?
— Які рамки-обмеження варто взагалі зняти?
— Яким бачать новий сезон?

Про це та інше поспілкувались 12 липня: Марта Кузій — піаністка, виконавча директорка сезону 2022-2023 симфонічного оркестру ЛНФ ім. М. Скорика, Остап Мануляк — український композитор, доцент кафедри композиції ЛНМА ім. М. Лисенка, Денис Литвиненко — віолончеліст, композитор, концертмейстер групи віолончелей Львівської національної філармонії, учасник квартету «Фенікс», Ірина Вакуліна — диригентка, менеджерка мистецьких проектів, авторка музичних проектів для дітей у ЛНФ, та Театрі опери і балету ім. С. Крушельницької. Модераторка: Юлія Півторак

На цьому події не завершуються! Стежте за анонсами наступних подій на сторінці ІСК у Facebook.

«ШтабКультура» є реакцією на запити культурних середовищ та ініціатив Львова і має на меті проговорити, зафіксувати актуальні виклики та зміни в суспільно-культурній сфері. Проєкт запрошує до пошуку порозуміння, підсилення солідарності та творення ідей для спільного майбутнього.

Поділитися