3 червня відбулася довгоочікувана презентація арт-проєкту Ольги Кузюри — учасниці локальної резиденції Modernism for the Future 360/365 — «Спільний спогад. Акт пам’ятання». Ми радіємо, що проєкт знайшов відгук у львів’ян(ок): прийшло чимало зацікавлених містян, журналістів, було активне спілкування, багато відгуків та фотографій! Протягом 4-х годин авторка провела 5 екскурсій для 60 осіб.
Презентація відбулась безпосередньо у квартирі на третьому поверсі крайнього будинку на вулиці Княжій, 16. Це унікальний для Львова за рівнем збереження і дуже цікавий об’єкт. Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення, зразком ар деко. Автором будівлі є відомий архітектор-модерніст Тадеуш Врублель, проєктант таких споруд, як теперішній будинок СБУ, палац ім. Гната Хоткевича, Будинок медичної палати. У 1928 році він виконав проєкт для сім’ї Зиґмунта й Анни Галлетів. Звели кам’яницю до 1930 року під керівництвом інженера Єжи Нехая. Будинок належав Галлетам. Частину будівлі здавали в оренду.
Нині тут приватні помешкання. У квартирі, де Ольга здійснювала арт дослідження, інтер’єри з часу побудови будинку практично не змінені. Збережено чимало оригінальних елементів інтер’єру та побуту, як наприклад, умивальник, столярка, меблі, шпалери чи вимикач, спроектований у Баугаузі.
Інсталяція «Спільний спогад. Акт пам’ятання» — серія рельєфних відбитків з паперу. Упродовж декількох тижнів художниця працювала з архівними матеріалами, спілкувалась із дослідниками(цями) модернізму, юдаїки, мистецтвознав(и)цями, колекціонер(к)ами, мешканцями(ками) Львова. Авторка здійснила своєрідний пошук автентичних предметів міжвоєнного періоду — деталей, які могли б вписатися у контекст помешкання на Княжій, доповнити цей простір, а відтак «оживити» його історію, проявити минуле. Зібрана інформація стала для Ольги Кузюри основою для мистецької інтерпретації міжвоєнного модернізму Львова, авторським зрізом культурного пласту міста 30-40-х років.
«Зміни форм людського світостосунку виражені в просторових вимірах існування — архітектурі та продиктованих нею елементах. Робота з артефактами матеріальної культури дозволяє осягнути, що саме можуть означати предмети, перетворені на історичні об’єкти, якщо ми їх розглядаємо як симптоми минулого. Й зрештою дозволять нам краще зрозуміти теперішнє. Це шлях до реконцептуалізації колективного самостосунку сьогодні. Сформований матеріальний ряд у межах розуміння модернізму та міжнаціонального контексту може стати кроком до трансформації моделей історичної пам’яті,» — ділиться художниця.
Відтак паперові відбитки із артефактів, що авторка отримала від мешканців Львова, розмістила на одній із стін у Кришталевій залі. Втім місце було обране не випадковим чином — адже саме ця стіна колись була входом у іншу частину помешкання, яку у післявоєнний час відділили й перепланували. Художниця обрала композицію мізраху, що символізує втрачений дім.
Щиро дякуємо власникам помешкання та присутнім за взаємодію, діалог та інтерес. Так проєкт MoFu доводить, що мистецтво може проявитися у будь-якому місці, а люди — відкрити свою домівку для нього.
Modernism for the Future 360/365 — міжнародний проєкт із (пере)осмислення та популяризації модерністичної спадщини через мистецтво. Партнери проєкту: Kaunas 2022 (Каунас Литва), Intercommunale Leiedal (Кортрейк, Бельгія), Industra Vaizard (Брно, Чехія) та Інституту стратегії культури у Львові. Проєкт реалізовується за грантової підтримки програми ЄС «Креативна Європа».
