Короткий аналітичний матеріал за підсумками відбору на Літню школу ІСК 2026
Вступ
Літні школи Інституту стратегії культури — це кількаденні тематичні платформи для навчання фахівців у галузі культури, які допомагають розвинути компетентності, побудувати нові зв’язки та знайти натхнення для своєї роботи. У 2026 році Літня школа ІСК змінила тематичний фокус та поставила за мету розвиток спроможності використання аналітичних даних в культурному секторі. Така мета співпадає одразу з двома операційними цілями, визначеними в Стратегії розвитку культури Львівської громади до 2035 року, у стратегічних напрямах «Людський капітал та освіта» й «Управління, фінансування, інфраструктура». Передовсім ця Школа стала інструментом посилення кадрової спроможності інституцій культури — як курс підвищення кваліфікації та розвитку компетентностей фахівців. Водночас вона є одним із кроків на шляху до того, щоб забезпечити системність управління сферою культури на основі даних.
І хоча зміна фокусу постала як виважений крок для досягнення конкретних цілей, цьогорічну Школу ми називаємо пілотним проєктом. У його межах наша команда змогла апробувати нові шляхи формування програми — через вибудовування партнерського консорціуму, впровадження практики построботи з випускниками. Крім того, Школа дозволила у режимі реального часу дослідити, хто саме цікавиться аналітикою у культурі, як саме виглядає інтерес в цій площині та які реальні проблеми стоять за цим запитом.
Для того, щоб взяти участь у Школі, кожен охочий(-ча) міг податися на опен-кол, який був оголошений у червні 2026-го року на ресурсах Інституту (на сайті, в соціальних мережах, через цільові розсилки) та поширений зокрема й на партнерських платформах. У межах конкурсу ми отримали 135 валідних заявок, кожна з яких була опрацьована. Наданий нижче матеріал базується на аналізі заповнених заявок, розширених польовими спостереженнями під час Школи та пострефлексіями її учасників й команди ІСК. Важливо зауважити, що це результати конкретного пілоту з обмеженою й самовідібраною вибіркою, а не репрезентативне дослідження відповідного напряму в культурному секторі України.
Кого зацікавила тема аналітики в культурі та яким є запит
Хоча Літня Школа ІСК була триденною офлайн-платформою у Львові, географія учасників вийшла за межі Львівщини. Трохи більше половини заявників (52 %) представляли інші регіони України, і з них зокрема 11 % заявок — від фахівців з областей, на території яких ідуть активні бойові дії. 99 % заявок було з міст — як обласних центрів, так і менших населених пунктів. Заявки надійшли з 18-ти обласних центрів України. Зокрема найбільше зі Львова (44 % від загальної кількості), Києва (10 %) та Запоріжжя (5 %).
Графік 1. Розподіл заявок за областями
Такий результат не може бути екстрапольований на всеукраїнський рівень, однак дозволяє зробити одразу кілька суттєвих зауважень. Передовсім попит на аналітику не локалізується лише у львівських інституціях, а є певною мірою поширеним по країні загалом. По-друге, фахівці з інших областей готові їхати в інший регіон для навчання, що також є сигналом про брак навчальної пропозиції на місці. По-третє, особливо важливою є присутність фахівців з прифронтових територій, що свідчить про їхню стійкість і готовність розвивати свої професійні компетентності для покращення діяльності їхніх закладів та організацій навіть в умовах загроз.
Основна частина заявників (76 %) представляла три сектори: комунальні заклади культури (30 %), громадський сектор (25 %) та заклади освіти (21 %). Серед комунальних закладів культури майже половина (48 %) заявок була з музеїв, 17 % — із палаців культури та народних домів, 14 % — із бібліотек, 9 % — з театрів, 8 % — із комунальних установ та 2 % — з філармоній. Половина заявників (52 %) на момент подачі займали керівні або управлінські позиції у своїх установах. А крім того, здебільшого заявники зазначали, що мають попередній досвід роботи щонайменше з двома різними методами аналізу.
Графік 2. Типи інституцій, з яких надходили заявки.
Відповідно можна зробити висновок, що тема аналітики зацікавила переважно фахівців із практичним досвідом. Ці люди вже несуть управлінську відповідальність у своїх інституціях і шукають шляхи зміцнення і/або модернізації тих чи інших процесів. До того ж той факт, що Школа змогла залучити досвідчених фахівців, підвищує потенційний імпакт навчання: знання зі Школи не лише стали особистим досвідом учасника, а мають шанс у короткостроковій перспективі трансформуватись в управлінські рішення на рівні установ.
В опен-колі кожен аплікант також мав охарактеризувати свій головний запит, з яким іде на Школу. На основі цих мотивацій можна виокремити кілька повторюваних патернів:
- потреба заповнити прогалини у знаннях;
- бажання краще розуміти аудиторії та стейкхолдерів;
- мотивація перейти від рішень, які значною мірою спираються на досвід та інтуїцію, до більш обґрунтованих рішень;
- прагнення знайти інструменти для роботи з конкретною проблемою або ініціативою;
- бажання отримати середовище для професійного обміну та нових контактів.
Необхідно зауважити, що ці категорії не є незалежними одна від одної. Вони описують різні речі: потребу або тему. Крім того, є суттєве обмеження: відповіді частково формувалися під впливом самої тематики Школи.
Для тих учасників, які пройшли відбір, було створено розширене опитування, що стосувалося їхніх актуальних управлінських кейсів, які потенційно могли б бути вирішеними завдяки data-driven підходу. Результати опитування опрацювала лекторка Школи Зоряна Рибчинська (УКУ). За підсумками аналізу вдалося типологізувати кейси на чотири категорії:
- Залучення й актуальність пропозиції — як зрозуміти потреби аудиторій, залучити нові групи, перевірити попит, оцінити актуальність продукту чи формату.
- Стратегічний вибір і трансформація — як обрати напрям розвитку, визначити пріоритети, перейти від старої моделі роботи до нової в умовах обмежених ресурсів.
- Адаптація до конкуренції та зовнішнього тиску — як реагувати на зміни середовища, фінансові обмеження, перенасичення пропозиції або загрозу втрати ресурсів.
- Стейкхолдери, показники та складні управлінські рішення — як балансувати різні інтереси, працювати з показниками, оцінювати ризики й ухвалювати рішення в умовах невизначеності.
І дарма що на практиці кейси стосувалися різних інституцій та поєдналися в чотири кластери — у відповідях є наскрізна нитка, що стала визначальною для цієї Школи і демонструє важливість розвитку освітнього напряму в темі аналітики. Щодо всіх кейсів запит стосувався не окремого методу аналізу або проведення певного дослідницького етапу, а загалом того, як конструювати цикл від проблеми до перевіреного рішення. Такий цикл мав би виглядати так:
На кожному з цих етапів можна припуститися помилки, яка коштуватиме ресурсів і часу. Саме тому критично важливим є підвищення кваліфікації щодо data-driven підходів в культурі.
Уже за місяць після завершення школи команда ІСК ініціювала ретроперспективний дзвінок з випускниками школи для обміну досвідом. Розмова підтвердила, що ефект школи є широким.
Один із найпомітніших результатів — те, що школа сформувала живу спільноту. Контакти між учасниками після завершення програми не обірвалися, і спілкування триває як офлайн, так і онлайн.
Водночас змінилась і сама оптика, через яку учасники дивляться на свою роботу. Заглиблення в тему дало свіжий погляд на дослідження. Одна з випускниць зауважила, що тепер сприймає дослідження не лише як «споживачка результатів», а і як дослідниця, ставлячи собі питання про методологію та якість самого аналітичного процесу. Подібний зсув у щоденному мисленні зауважили й інші випускники. Не всі з них встигли застосувати конкретні інструменти в роботі, часто через завантаженість і специфіку діяльності своєї інституції. Проте майже всі зафіксували зміну на рівні ходу думок, що проявляється в побутових управлінських рішеннях. Зокрема кілька учасників зауважили, що почали помічати різницю між «гасінням пожежі» симптомів і роботою з першопричиною. Цей зсув мислення підтвердився й конкретним результатом: в одному з кейсів учасниці вдалося вийти із замкнутного управлінського кола, у якому вона перебувала до навчання.
Інтерес до теми не вичерпується лише цією школою. Учасники поділилися актуальним запитом на подальше навчання, зокрема щодо ШІ та цифрових інструментів, методів ухвалення рішень в умовах високої невизначеності, а також практичної роботи на прикладах власних заходів і кейсів.
Підсумки
Ми розглядаємо перший набір Літньої школи не як завершений експеримент, а як дослідницький майданчик, через який ІСК поступово формує краще розуміння того, які компетентності, практики роботи з даними та освітні формати справді потрібні для розвитку сучасного управління у сфері культури. Наступні ітерації Школи допоможуть перевірити гіпотези, сформульовані тут, і уточнити напрям подальшого розвитку програми.
Літня школа ІСК 2026 «Аналітика в культурі» підтвердила, що зміна тематичного фокусу була доцільним і своєчасним кроком. Попри локальний офлайн-формат у Львові, Школа залучила географічно широку аудиторію, що свідчить як про загальнонаціональний характер попиту на подібні освітні проєкти, так і про брак відповідної навчальної пропозиції. Заявники мають яскраво виражений профіль, що дозволяє Інституту скоригувати свою роботу для більш точної роботи із запитами та продовжувати шукати нові аудиторії для роботи.
Нам вдалося досягнути розмаїття інституційних контекстів і виявити справжній запит — на вміння вибудувати повний управлінський цикл. Саме розриви у ньому є головним викликом, який має вирішувати подібна освітня програма.
У цьому матеріалі ми не прагнемо дати остаточні висновки. Цьогорічна Літня школа стала для ІСК простором, де ми сформулювали власні важливі питання і гіпотези: на деякі ми вже змогли дати відповіді, а на деякі — ще шукаємо їх.
