Site icon Cultural Strategy Institute

XXII Jazz Bez: як відбувся фестиваль у 2022-му

Зима у Львові починається з джазу — таким гаслом ми щороку декларуємо проведення міжнародного фестивалю Jazz Bez! Від свого започаткування у 2000 році фестиваль відбувався щороку, навіть під час Революцій в Україні чи пандемії і цей рік — рік війни — не став винятком. Так, ХХІІ міжнародний фестиваль сучасної імпровізаційної музики Jazz Bez вкотре і всупереч обставинам відбувся!

Концертна програма тривала із 2 по 4 грудня — виступали на сцені Jazz Bez музиканти із Польщі, Аргентини, Бельгії, різних українських міст! Окрім концертів, цьогоріч програма фестивалю містила і низку освітніх подій, які відбулися на базі кафедри джазу Львівської національної музичної академії та офісу партнерів проєкту America House Lviv. Починаючи із 28 листопада ми провели музичні лекції, відкриті репетиції, тренінги як для професійної аудиторії, так і для усіх бажаючих, екскурсії для дітей.

В рамках фестивалю не обійшлося без спогадів про його ідейника і засновника Маркіяна Іващишина, чий світогляд срібною ниткою проходить крізь атмосферу Jazz Bez’у вже стільки років. 30 листопада відбувся Вечір спогадів про Маркіяна Іващишина. Друзі, колеги і близькі говорили про Маркіяна, згадували цікаві випадки з життя, фестивальне минуле, ділилися світлинами. Модерував розмову поет і музикант Григорій Семенчук, зачитавши на початку події власний текст-спогад «Марек і його джаз». Читати тут.

Концертну програму у п’ятницю 2 грудня відкривав квартет Усеіна Бекірова і цей вечір був присвячений кримськотатарській культурі, мотиви якої так щемко супроводжували нас весь вечір у музичному виконанні Усеіна Бекірова (клавішні), Тараса Кушнірука (гітара), Дениса Мороза (бас-гітара) та Артура Фролова (ударні). Усеін Бекіров — музикант, композитор, аранжувальник — у своїй творчості відкриває світ кримськотатарської мелодики. Так, його дебютний альбом Taterrium 2016 року (Tatar + Terra, що можна тлумачити як «Татарська земля») був музичною розповіддю про кримськотатарську культуру. В активі музиканта авторські альбоми, численні фестивалі, колаборації (як Ethnovation, Oakmen, власні бенди) та проєкти (серед свіжих музика для казки-феєрії «Легенди Бахчисарая» у постановці Ахтема Сеітаблаєва, робота над кримськотатарською оперою).

Фестивальний настрій продовжили у суботу бельгійський піаніст Іван Падуарт та польський колектив Jazz Forum Talents.

Піаніст і композитор Іван Падуарт — один із провідних джазменів Західної Європи. Досвід цього виконавця, перелік музикантів(ок), із якими він співпрацював, історія його турів та альбомів вражає! Від впливів Білла Еванса, Фреда Герша й Гербі Генкока до творення індивідуального звучання і стилю. Від джаз-ф’южну, власного квінтету й однойменного альбому Aftertouch (1990) до world music у 2000-х й соло платівки Alone. Нині фокус його творчості — на теренах сучасного акустичного джазу. До слова, після Львова іноземний гість провів концерти у Рівному та Умані.

Jazz Forum Talents — це сім інструментів, сім характерів, сім голосів, які творять єдиний музичний світ. Історія колективу почалася 2019-го із Jazz Forum Showcase від міжнародного фестивалю Szczecin Jazz та знаного польського журналу Jazz Forum, проте кожен тут є музикантом із власним стилем, школою, професійними відзнаками. Колектив регулярно виступає на найважливіших джазових фестиваляху Польщі та за межами країни. Були раді вітати на ХХІІ Jazz Bez наших друзів із Польщі: це Kasia Pietrzko (фортепіано), Maciej Kądziela (саксофон), Jakub Mizeracki (гітара), Tomasz Chyła (скрипка), Kacper Smoliński (гармоніка), Roman Chraniuk (контрабас), Adam Zagórski (перкусія). Було дрвайвово!

Незважаючи на холод, на заключному концерті ХХІІ фестивалю Jazz Bez було дуже гаряче! Спершу ми «охрестили» Закапелок Маркіяна Іващишина джазом, а саме концертом «Джаз Релокація», що зібрав музикантів із різних куточків України — Києва, Дніпра, Харкова, Львова. Просто неба грали Яків Цвєтківський (труба), Тараса Кушнірук (гітара), Дмитро Литвиненко (ударні), Костянтин Іоненко (контрабас). «Джаз Релокація» — як побажання, як декларація, як нагадування, що культура, свобода і життя обов’язково переможуть, незважаючи ні на що!

Продовжили вечір у «Дзизі». Тут, разом із аргентинським гостем Себастьяном Грещуком, Яковом Цвєтінським та Ярославом Казмірчуком, ми провели батл трубачів.

Себастьян Грещук — джазовий трубач, тромбоніст, композитор. Родом з Аргентини, та має українське коріння. Випускник Manuel de Falla Conservatory в Буенос-Айресі. Викладав у різних навчальних інституціях, зокрема у Школі Сучасної Музики Berklee International Network. В 2019 році випустив дебютний альбом Paisaje. Учасник програми Focusyear Basel у Jazzcampus Basel (2020-21), де також продовжив вивчати композицію. Гастролював Латинською Америкою та Європою, виступав на міжнародних джазових фестивалях; бував із концертами і в Україні, зокрема у Дніпрі та Хмельницькому.

Відтепер ми знаємо як звучатиме Перемога! А звучатиме вона гучно, яскраво і сильно, як це і було на батлі!

Трансляції виступів: квартет Усеіна Бекірова (2 грудня), Іван Падуарт та Jazz Forum Talents (3 грудня), Себастьян Грещук (4 грудня)

Родзинкою цьогорічного фестивалю стали нововведенні програми для дітей та підлітків Jazz Bez Kids та Jazz Bez Junior.  Від свого початку ці проєкти мали на меті «поїздити» різними містами України, як-от Ніжин, Нова Каховка чи Берегово, втім війна внесла свої корективи, і ці програми ми апробували разом із вимушеними переселенцями тут, у Львові. Особливу радість дали заняття із найменшими «джазбезівцями» в рамках Jazz Bez Kids — дітьми до 10 років із Луганської, Донецької, Запорізької областей, які зараз мешкають у модульних містечках Львова. Завітали й сім’ї зі Львова та із центру підтримки «ЯМаріуполь». Так, разом із Іриною Вакуліною та Наталією Завісько, співзасновницями Центру музичного розвитку «Tempo», ми провели декілька серій інтерактивних концертів (5-6.12, 18-18.12, 25-26.12), до яких залучили понад 120 діток із батьками .

Щасливі мати змогу провести такі події у надскладний час — одним із найбільш щемких моментів фестивалю стали слова подяки від військових, які мали хвилинку послухати джаз у Закапелку Маркіяна Іващишина. Цим настроєм ми — організатори, музиканти, спонсори, слухачі — ще раз показуємо світу нашу незламність та сміливість. Бо джаз — це музика вільних людей.

Дякуємо усім, хто розділив з нами XXII Jazz Bez та підтримав його — це America House Lviv, Польський Інституту в Києві та Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові. Зустрінемось через рік!

Поділитися