Site icon Інститут Стратегії Культури

Музика: як звучить життя у Львові в часі війни

Для багатьох із нас музика є потребою і джерелом ресурсу. Для декого ще і професійним матеріалом. Можливістю сказати іншим щось дуже важливе. Нині музиканти, композитори, менеджери всіляко долучаються до підтримки тих, хто зараз –  у час війни – потребує її найбільше: це і колеги з інших міст, які опинилися в складних умовах, і вимушені переселенці та біженці, і, звісно, захисники й  захисниці, які зараз на фронті й завдяки яким музика може вільно звучати у Львові та інших містах України.

У черговій едиції проєкту «В часі війни» Інститут стратегії культури розповідає про те, у яких напрямах і як працюють музичні середовища, ініціативи, майданчики у нашому місті.

Львівський органний зал: повернення (до) музики
«З самого початку [війни] ми публічно і активно висвітлювали нашу діяльність, бо у цьому суть нашої роботи — ми працюємо на промоцію української культури, заходів, на максимальну гласність нашої культури,» — так розпочинаємо розмову із керівниками Львівського органного залу Іваном Остаповичем і Тарасом Демком. 

Львівський органний зал — перша в Україні установа культури, яка відновила проведення концертів і подій після початку повномасштабної війни Росії проти України. Перший концерт воєнного часу відбувся 18 березня. На запитання, чи була критика такого кроку, Тарас та Іван одностайно відповідають, що ні, хоч і визнають, що готувались почути «не на часі». Реакція середовища позитивна і з розумінням.

«Ми запам’ятали ці дні, як дуже особливі: люди приходили зовсім іншими, ніж раніше  розчулені, зі сльозами на очах, по закінченні концерту дуже довго аплодували і не розходилися. Ці перші концерти абсолютно пам’ятні. Адже на годину-дві це повернення до нормального стану, відвернення від очікування ракетних ударів і життя в тривозі,» — згадує Тарас Демко.

Репетиція музикантів Луганської обласної філармонії на тлі фресок Яна Розена у Львіському органному залі. Фото: Арсеній Дісковський

Солідарність та підтримка. За час війни команда Органного залу допомогла 30 музикантам із зони бойових дій з репетиціями, місцем для роботи, проведенні концертів. До Львова переїхала частина колективу Луганської обласної філармонії, а також київські органісти, у яких до того ж восени у пожежі згорів інструмент. Для Луганської філармонії це вже другий переїзд, вимушений російською агресивною політикою — з Луганська до Сєвєродонецька у 2014-му, звідти у лютому 2022-го — на захід України. Також у Львові зараз перебуває один із найкращих органістів країни Станіслав Калінін із Харкова. Власне, ця розмова й відбувалася під звуки органа —  музикант саме проводив репетицію напередодні чергового концерту. Всім потрібен репетиційний час, і хоч іноді складно розділити його на всіх, та керівництво залу залюбки і по максимуму виділяє кожному та кожній години. Як диригент і композитор Іван Остапович зазначає, що дуже важливо не дати музикантам втратити навички гри на інструменті, особливо ж на рідкісному органі. 

У квітні в стінах Органного залу звучала Lacrimosa харків’янина Олександра Щетинського — музичне полотно, жалобний твір, створений у Києві під час бойових дій. Цей факт — коли митець пише попри вибухи за вікном — сильно інтенсифікує сприйняття музики.  

Світова премʼєра «Lacrimosa» О. Щетинського у виконанні ансамблю Луганської обласної філармонії, Світлана Позднишева — орган, Іван Остапович — диригент. Фото: Євген Червоний

Приймати відвідувачів в умовах війни нелегко: траплялись повітряні тривоги за кілька хвилин до початку концерту або й під час. У такому випадку організатори переносять дію квитка на наступний раз. Аби мінімізувати незручності, в Органному залі перейшли на лояльні ціни вхідних квитків — вартість будь-якого зараз складає 100 грн, і це найнижча ціна, яку може собі дозволити Зал. До того ж, єдина ціна дозволяє уникнути труднощів при обміні квитків. Вхід для ВПО безплатний, Органний зал співпрацює із великою кількістю осередків для переселенців. 

Музична дипломатія та українізація світу класичної музики. Упродовж багатьох років команда Органного працює над популяризацією української класичної музики за кордоном. Таким інструментом став додаток-платформа Ukrainian Live Classic (розпочатий у 2019, Цифровий проєкт 2020 року УКФ). Платформа комплексно ознайомлює користувача з українськими композиторами і дає можливість прослухати записані твори у виконанні найкращих українських оркестрів. З часу запуску і до сьогодні кількість записів на платформі зросла із 500 до близько 1700 авторства понад 70 українських композиторів. Щотижня перелік поновлюється новини іменами. Із  перших днів війни ідейники проєкту помітили незвично високий інтерес до української музики. Кількість завантажень додатка відчутно зросла, особливо в США, Німеччині, Австрії, Нідерландах. Ще більше зацікавлення показав запит на ноти до українських творів на супутній платформі Ukrainian Scores. Це підпроєкт ULC, база нот, створена у партнерстві із Lyatoshynsky-Club та Українським Інститутом. Окрім каталогізації і поширення українських музичних творів, US має на меті спонукати колег по всьому світу до солідарності з Україною:

«Сьогодні, коли Україна безстрашно та завзято бореться із Росією, яка бомбардує українську землю та вбиває мирних людей, ми закликаємо усіх виступити на підтримку України та зупинити цю війну. В знак солідарності з українським народом ви можете отримати ноти творів українських композиторів та зіграти їх на підтримку України у своєму місті,» — зазначено у стейтменті на сайті US.

На платформі вже оцифровані та готові до використання 2 000 творів. Будь-хто зацікавлений може скористатися наявними або замовити ноти і протягом дня команда працює над запитом: з’ясовує авторські права на твір, отримує згоду автора, надає консультацію із купівлі нот на інших платформах чи про інші способи їх отримання. Зараз у роботі хорові концерти Миколи Леонтовича, бібліотеки сучасних українських композиторок Вікторії Польової, Ганни Гаврилець, Лесі Дичко. Результативність проєкту вражає:

«За останні 2 місяці ми задовольнили вже 600 заявок, — розповідає Іван — Одні надіслані ноти означають, що десь потенційно може бути концерт, на концерті їх грає не одна людина, слухає багато відвідувачів і т. д. Для більшого розуміння скажу, що до війни таких запитів майже не було, та що там включити український твір у програму європейського концертного залу було складно, майже неможливо».

Як відповідь на зацікавленість іноземцями українською музикою Органний зал активізував закордонні партнерства. Так, солістка Органного залу Надія Величко зараз відряджена в тур по США та Європі. Амбасадорка України у сфері органної музики, Надія зараз перебуває у Потсдамі, де представлятиме твори українських композиторів: Бортнянського, Шуха, Скорика, Алмаші, Березовського та ін.

З музикою всередині і зовні: Львівська національна філармонія 

Фасад Львівської національної філармонії із світлинами волонтерських буднів музикантів і працівників. Фото: Ярина Короткевич

У Львівській національній філармонії також відновили концертну діяльність: спочатку це були онлайни, потім – живі виступи. Цієї весни, крім концертів у власне стінах філармонії, артисти й колективи ЛНФ гастролювали у різних куточках Львова та області з музичними виставами й концертами для переселенців. Сімейні концерти відбулися у Брюховичах, Винниках, Дублянах, ін. У передвеликодній період у храмах міста струнний октет Академічного камерного оркестру «Віртуози Львова» представляв твір Йозефа Гайдна «Сім останніх слів Ісуса на хресті», написаний композитором саме для виконання під час Великого Посту.

Музиканти долучаються до соціальних акцій, до прикладу, духова капела Академічного симфонічного оркестру ЛНФ мала концерти просто неба у центральному парку Івана Франка та на головному залізничному вокзалі міста, а INSO-Lviv — на акції «Вільне небо / Free Sky» у березні. Також у філармонії долучились до благодійної ініціативи «Львів зустрічає», в рамках якої дали декілька безплатних  концертів для тих, хто вимушено переїхав до Львова і зацікавлений познайомитись з місцевою культурною спільнотою. Це — жест відкритості й підтримки українцям, які рятуючись від агресії Росії, опинилися в незнайомому місті.   

Великий гуманітарний напрямок розгорнув зокрема Симфонічний оркестр Львівської філармонії «ІNSO-Lviv» — за допомогою закордонних та українських партнерів, меценатів, краудфандингу колектив забезпечує передову автомобілями для військових і медиків. Починаючи від збору коштів й пошуку авто конкретної специфікації за кордоном, перевезення до України і техобслуговування, до заправки пальним і доставки у потрібну точку — за кожним етапом цього тривалого логістичного процесу стоять небайдужі люди. 

«Ми — один великий організм. І це виражається не лише у нашій грі, а й у спільній роботі. Кілька днів тому, в перерві між репетиціями, наші хлопці вантажили бус гуманітарної допомоги на Харків. Командою завжди легше — ствердили хлопці, і взялись негайно до роботи,» — Fb INSO-Lviv

Відтак за час війни десяток транспортних засобів поїхав у гарячі точки України, в тому числі «швидкі» та реанімобілі були доставлені у Харківську та Миколаївську області (Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф) і вже працюють на перемогу. 

Зусиллями «ІNSO-Lviv» гуманітарна допомога для військових, медиків та постраждалих українців відправляється у Харків, Кривий Ріг, Охтирку, Миколаїв, Київську, Житомирську область, Дубно, Бахмут, Дніпро й ін. У ці точки передають найрізноманітніші медичні і технічні засоби: генератори, рації, метеостанції, кровоспинні, бинти. 

Поміж налагодженням перевезень оркестр продовжує музичну діяльність у Львові та за кордоном, чим примножує присутність української культури в світі — 11 квітня «ІNSO-Lviv» взяли участь у благодійному телемарафоні «For Ukraine» у Тбілісі, спільно з грузинським національним балетом Сухішвілі, Ніно Катамадзе, Джамалою, оркестром Грузинської національної філармонії та ін. Пряму трансляцію концерту показали на 3 національних грузинських каналах.

Ще один колектив філармонії — академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» —  активно включений у різні творчі процеси. Цікаво, що з початку повномасштабної війни деякі учасниці ансамблю виїхали за кордон із дітьми. Однак це не завадило колективу виступати.

«Виконавці знаходять можливість займатися улюбленою справою, де б вони не були. Так, представниці «Віртуозів» спільно із колегами з інших міст України зорганізувалися за кордоном і нещодавно під диригуванням Сергія Бурка, засновника й художнього керівника «Віртуозів Львова», дали концерт у Фріку, Швейцарія, де наших музикантів давно знають і де був  запланований спільний проєкт на цей рік. Водночас великий струнний оркестр, сформований із представниць різних колективів філармонії — «Віртуозів Львова», симфонічного оркестру, «ІNSO-Lviv» — планує благодійні концерти за кордоном, у Мюнхені,» — розповідає Володимир Дуда, концертмейстер, керівник «Віртуозів».

Попереду — міжнародний фестиваль «Віртуози» (20-29 травня): у нинішніх умовах провести такий захід так, як хотілось би, складно, однак чудово, що багаторічна фестивальна традиція (це будуть 41-ші «Віртуози»!) триває попри все. Інформація про фестиваль.

Від звуку до усмішки: терапія з Vedel School
Із початком війни Vedel School — школа сучасної музики — зосередилася на двох напрямах. Це музична терапія для дітей та серія благодійних стрімів за участю українських музикантів та музиканток. Спершу на базі Ліцею імені Івана Пулюя, а потім безпосередньо у школі волонтери провели низку безплатних занять для вимушених переселенців та львів’ян віком 8-15 років, діти могли долучитися з батьками. Це не були традиційні заняття з музики, адже ціль — не навчати, а підтримати, нормалізувати психологічний стан дітей, які бачили, чули та відчули війну зблизька.

Lviv artists offer music therapy for kids fleeing the war — про Vedel School у матеріалі Washington Post:

Ми намагалися допомогти дітям через музику, мистецтво пропрацювати травми, напруження, які виникли внаслідок війни, адже не кожна дитина може вербалізувати, що з нею відбувається, які емоції вона відчуває. Це було важливо і з огляду на те, що до того через ковід діти вчились онлайн знову ж таки не могли бути в групі, комунікувати з іншими. На наших зустрічах ми робили різне: імпровізації зі звуками, контактні вправи, малювання. Дітям, скажімо, подобалась вправа гладити один одного спочатку пір’ям, потім рукою. Вони вчилися комунікувати між собою і так пропрацьовували свої переживання. Усе це допомагало їм розкриватись. Так, один хлопчик, який приїхав із зони, що була під обстрілами, на початку заняття дистанціювався, а впродовж години почав стрибати по класу, спілкуватися з іншими. Найважливішим результатом такої роботи є усмішка дитини, поліпшення її самопочуття, каже Михайло Балог, музикант, засновник Vedel School. 

Заняття із дітьми відбувалися щодня, крім вихідних, по декілька годин, — емоційно і психологічно це доволі виснажлива справа, тож наразі ініціатори терапії зробили паузу, але згодом планують повернутися до такого формату.

До серії онлайн-концертів Live from Ukraine долучилася низка знаних музикантів: Антоній Баришевський, Сергій Радзецький, Вадим Войтович, Юрій Курач, Яків Цвєтінський, Владислав Грудницький та ін. Ідея зі стрімами виникла органічно, з ініціативи відомого саунд-артиста, композитора Олега Шпудейка й композитора Олексія Шмурака, авторів влогу й подкасту про музику “АШОШ”. Це фактично була реакція середовища на актуальну ситуацію в країні (Львів прийняв низку музикантів із різних міст України), бажання через музику долучитися до спільної справи — стріми мали за ціль зокрема збір грошей на підтримку ЗСУ чи гуманітарні потреби. Загалом відбулося 10 випусків, концерти були орієнтовані на іноземну аудиторію. Вмикались із різних локацій: так, зі Львівської опери стрімили виступ солістки Лілії Нікітчук, у бомбосховищі концерт зіграв Олег Шпудейко (Heinali). Відео трансляцій доступні тут.

Зараз Vedel School планує повернутися до довоєнного ритму — власне, до навчання. Як каже Михайло, важливо, щоб люди, які хочуть писати музику, у яких є бажання й наснага, мали можливість це робити, адже “нас прийшли знищувати насамперед культурно, тому все, що спрямоване на збережння і розвиток культури, української музики, традиційної окрема, важливо підтримувати — це й запобігає всякому нищенню”.

Музика для життя і захисту: Нижній зал та Український мистецький фронт
Однією з активних локацій у місті є Нижній зал в Театрі ляльок. Тут відбуваються благодійні музичні й театральні заходи, як-от від танцювальної спільноти ДРИҐ чи вільного театру “ОКО”: Нижній зал продовжує бути простором для незалежних театральних проєктів.

Концертний напрям активізувався на початку квітня. Статус Нижнього залу як бомбосховища підказав назву серії концертів — “В укритті”. Це некомерційні концерти, кошти з яких скеровують на підтримку музикантів та Збройних Сил України. Тут є заходи для різної аудиторії — від року до джазу. Чому музика є нині є важливою, пояснює керівниця Нижнього залу Марічка Чічкова, співачка й організаторка Свята музики у Львові:

— Зараз у музикантів значно гірше становище, ніж було навіть під час карантину: змоги виступати немає жодної, плюс, людям потрібно виливати негативну енергію. За місяць у Нижньому залі відбулося понад десяток подій — ми зібрали майже 100 000 грн для ЗСУ! У цьому напрямі намагаємось закривати запити від знайомих, друзів-музикантів, які на фронті, з-поміж фондів працюємо з фондом Musician defend Ukraine від студії звукозапису “Шпиталь Рекордс”. Відгуки в основному позитивні і від музикантів, і від глядачів. Залежно від специфіки наші заходи ззбирають від 80 до 150 людей. Після двох років карантину, практично без подій, і тепер під час війни, що є великим стресом, людям потрібно спілкуватися, обмінюватися енергією, слухати улюблену музику та виконавців. Завдяки концертам ми допомагаємо їм боротися зі синдромом вцілілого та залучаємо до співучасті через донати.

Гурт Troye Zillia, 7 квітня. Фото: Fb Нижнього залу у Театрі ляльок 
Facebook-сторінка Нижнього залу у Театрі ляльок
Глядачі виступуу гурту Troye Zillia, 7 квітня. Фото: Facebook-сторінка Нижнього залу у Театрі ляльок

Український Мистецький Фронт створили у березні 2022 року. УМФ презентує різну музику, у різних локаціях, об’єднує виконавців із різних міст України. УМФ популяризує якісну українську музику — від класики й джазу до року й електро — з метою збору коштів для українських захисників та захисниць, зокрема на потреби окремого полку спеціального призначення “Азов”. Арт-фронт створили музикант Сергій Федорчук та  Ольга Черткова, власниця агенції Top Media Communication (Київ).

Усе почалося із джазового виступу на залізничному вокзалі Львова, куди прибували переміщені особи. Потім виступи відбувалися на міських площах та в бомбосховищі, у філармонії й музичних клубах. До виступів долучалися,  наприклад, Саша Чемеров (The Gitas, “Димна Суміш”), Марина Круть (KRUTЬ), Женя Галич (O.Torvald), Віктор Винник (МЕРІ), Деніс Аду (труба, флюгельгорн), Тарас Кушнірук (гітара) і ще чимало музикантів зі Львова та інших міст України. Позаду вже понад три десятки подій, серед очікуваних — “Arigato Japan”: це великий джем від наших музикантів як подяка колегам із Японії, котрі виступають на підтримку українського джазу.  

Саша Чемеров на площі Ринок, 27 березня
KRUTЬ, квітень. Фото: Facebook-сторінка УМФ

Чимало музикантів активно допомагає іншим чи продовжує свою попередню активність у цьому напрямі. Так, музикантка Соломія Чубай, яка, наприклад, торік у Сєвєродонєцьку та Краматорську презентувала проєкт POETY, проводить благодійні концерти, організовує збір коштів для придбання військового спорядження та автомобілів. На підтримку українських захисників, зокрема полку “Азов” був націлений і концерт “Незламні” — спільний проєкт Інституту стратегії культури, УМФ, квінтету Ігоря Закуса й Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії. Це була прем’єра симфонічної поеми авторства Ігоря Закуса, котру він написав уже під час війни.

Концерт “Незламні”, 8 квітня. Відео: YouTube-канал Львівської філармонії   

Це лише деякі приклади активностей і проєктів, які працюють на нашу з вами перемогу. Звісно, що таких ініціатив більше і кожна інституція в місті по-своєму працює з реаліями війни. Раніше у рамках проєкту «В часі війни» ми вже писали про те, як працюють львівські інституції культури (театри, музеї, арт центри та ін.), а також про сферу охорони культурної спадщини.

Поділитися